ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ТА АРХІВНОЇ СПРАВИ: Томчик В.O.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ДЕ

Державний екзамен з фахових дисциплін

відбудеться 09.06.2020 о 10.00 (дистанційно)

Теоретичні питання державного екзамену

1. Охарактеризуйте основні різновиди документів на новітніх носіях інформації, вкажіть на їх особливості.

2. Охарактеризуйте інноваційні можливості розвитку сучасної бібліотеки.

3. Вкажіть на складові краєзнавчого інформаційного сервісу в сучасних умовах.

4. Розкрийте суть лідерства та командного підходу в управлінській діяльності.

5. Розкрийте особливості складання бібліографічного опису мережевих ресурсів Інтернет (повідомлень, дописів у Facebook, Twitter, You Tube, статей Wikipedia та інш.)

6. Визначте структуру та особливості організації довідково-бібліографічного фонду бібліотеки. Охарактеризуйте сучасні інформаційно-пошукові системи.

7. Доведіть, що бібліотеки, архіви, музеї є центрами освіти і саморозвитку особистості.

8. Вкажіть на порядок користування архівними документами

9. Розкрийте питання класифікації інформаційних продуктів та послуг бібліотек з орієнтацією на сервісність обслуговування.

10. Розкрийте роль культурології в суспільному житті.

11. Охарактеризуйте новітні технології популяризації книги. Буктрейлер як новітній засіб реклами книги.

12. Охарактеризуйте службовий лист як різновид довідково-аналітичної документації.

13. Охарактеризуйте види запитів в архівних установах

14. Вкажіть на основні засади організації електронного документообігу. Розкрийте поняття «електронний офіс», «віртуальний офіс», «прозорий офіс».

15. Вкажіть на основні вимоги до ведення діловодства за зверненнями громадян.

16. Подайте основні відомості про поняття та різновиди потоків і масивів документів.

17. Сформуйте імідж сучасної бібліотеки в інформаційному суспільстві.

18. Охарактеризуйте особливості використання УДК в наш час у світі та Україні. Розкрийте загальні правила систематизації за УДК.

19. Вкажіть на призначення, функції та можливості електронного каталогу. Український кооперативний каталог.

20. Дайте характеристику автоматизованої інформаційної бібліотечної системи ІРБІС.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Практичне завдання: Складіть план підготовки літературно-мистецького заходу в публічній бібліотеці.

2. Практичне завдання: Складіть та оформіть резюме, вкажіть його основні реквізити .

3. Практичне завдання: Складіть та оформіть витяг з протоколу (завдання додається)

4. Практичне завдання: Розробіть анкету з метою удосконалення комфортності обслуговування користувача бібліотеки

5. Практичне завдання: Покажіть шлях виконання віртуальної бібліографічної довідки та процесу ЕДД.

6. Практичне завдання: Показати схематично шлях проходження вхідних службових документів.

7. Ситуаційне завдання: Ви працівник бібліотеки із сучасними автоматизованими технологіями, де є електронний каталог. Покажіть шляхи виконання запиту користувача: «Чи є у бібліотеці книга С.Талан «Розколоте небо», які ще твори даного автора є у фонді бібліотеки?»

8. Ситуаційне завдання:Ви – працівник новоствореної бібліотеки. Охарактеризуйте Ваші дії по створенню основних каталогів бібліотеки

9. Практичне завдання: Охарактеризуйте фахові періодичні видання і покажіть шляхи їх практичного використання в роботі.

10. Практичне завдання: Здійснити моніторинг інноваційні форми роботи з дітьми та підлітками на основі сайтів обласних дитячих бібліотек.

11. Практичне завдання: Визначте бюджет робочого часу бібліотеки на 2019 рік.

12. Практичне завдання: Заповніть первинні облікові документи документально-інформаційних структур.

13.Складіть рекомендаційний список електронних джерел на тему «Особливості організації дистанційного навчання в умовах карантину»

14. Охарактеризуйте діяльність одного з центральних державних архівів за допомогою Інтернет-ресурсів.

15. Практичне завдання: Використовуючи програму MS Power Point створіть презентацію життєвого та творчого шляху сучасного українського письменника, лауреата Національної премії України ім.. Т.Г.Шевченка 2020 року Тараса Прохаська.

16. Практичне завдання: Зробіть SWOT –аналіз бібліотеки – бази навчальної практики.

17. Практичне завдання: Опишіть статті із сайту Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва та Wikipedia.

18. Дослідіть специфіку організації соціокультурних заходів ДІС в період карантину

19. Практичне завдання: Заповніть І-шу та ІІ-гу частину «Книги сумарного обліку бібліотечного фонду»

20. Практичне завдання: Використовуючи сайт Книжкової палати України, за допомогою Таблиць УДК, Таблиць зіставлення ББК та УДК визначте індекси за УДК наступних книг:

o Україна в роки незалежності, серпень 1991р. - …

o Фізична культура в початковій школі: методичний посібник

o Закон України «Про вищу раду правосуддя»

o Словник французько-український, українсько-французький

o Загальна теорія освіти в Україні

· .

До уваги студентів Ш ІБС курсу

Перелік питань до екзамену з дисципдіни "Обслуговування в ДІС"

Теоретичні питання та практичні завдання до екзамену з дисципліни «Обслуговування в ДІС»

1. Вкажіть на основні профілі музеїв. Соціокультурна діяльність музеїв.

2. Вкажіть на призначення та класифікацію методів наочного масового обслуговування користувачів бібліотек. Інноваційні форми книжкових виставок.

3. Охарактеризуйте інноваційні можливості розвитку сучасної бібліотеки

4. Назвіть основні групові форми соціокультурної роботи бібліотек та їх тематичне спрямування.

5. Охарактеризуйте нові напрями організації бібліотечного простору: зонування та дизайн публічних бібліотек.

6. Вкажіть на основні завдання та організацію обслуговування користувачів органів НТЕІ.

7. Доведіть, що бібліотеки, архіви, музеї є центрами освіти і саморозвитку особистості.

8. Доведіть, що публічна бібліотека – регіональний центр інформації територіальної громади .Піар-офіси сучасних бібліотек.

9. Розкрийте основні види та завдання нестаціонарних форм обслуговування користувачів.

10. Охарактеризуйте інноваційні форми обслуговування користувачів в документально-інформаційних структурах

11. Вкажіть на основні вимоги до організації обслуговування користувачів архівів

12. Вкажіть на основні види бібліотечних послуг. Нові послуги бібліотек в умовах інформатизації суспільства.

13. Розкрийте роль соціального партнерства бібліотек, як перспективного шляху до якісного задоволення інформаційних та культурних потреб громади.

14. Охарактеризуйте основні організаційні форми обслуговування користувачів публічної бібліотеки: система абонементів та читальних залів, ЕДД, МБА.

15. Роль прозорих офісів в надання адміністративних послуг населенню

16. Охарактеризуйте новітні технології популяризації книги. Буктрейлер як новітній засіб реклами книги.

1. Практичне завдання: Здійсніть огляд методичного сайту Національної парламентської бібліотеки України «Бібліотечному фахівцю»

2. Практичне завдання: : Використовуючи Інтернет-ресурси у програмі Power Point створіть презентацію про життєвий та творчий шлях письменника, лауреата Шевченківської премії 2020 р.Тараса Прохаська.

3. Практичне завдання:Складіть план підготовки літературно-мистецького заходу

4. Практичне завдання: Складіть програму презентації книги письменника – земляка.

5. Практичне завдання: Складіть план підготовки конкурсної програми професійної майстерності «Бібліотечне дефіле.»

6. Ситуаційне завдання: Які бібліотечні послуги ви б запропонували даному користувачеві: Ім’я – Аліна, вік – 17,профіль – навчається на економічному факультеті ВНЗ, цікавиться зеленим туризмом, проживає з бабусею, мати працює в Італії. Любить моду та сучасну косметику.

7. Практичне завдання: Здійсніть огляд сайту « Прозорий офіс» Вінницька міська рада.

8. Практичне завдання: Розробіть анкету з метою удосконалення комфортності обслуговування користувача бібліотеки

9. Практичне завдання: Практичне завдання: Здійсніть моніторинг Ітернет-ресурсів на тему «Особливості організації дистанційного навчання в умовах карантину»

10. Практичне завдання: Покажіть шлях виконання віртуальної бібліографічної довідки та процесу ЕДД.

11. Практичне завдання:Використовуючи Інтернет-ресурси, складіть план роботи клубу за інтересами літературно-мистецького напрямку

12. Ситуаційне завдання:В бібліотеку з нерозгорнутою структурою надійшла нова партія книг. Ваші дії?

13. Практичне завдання: Використовуючи Інтернет-ресурси, створіть відео-презентацію на тему «Книга 2020 року» .

14. Практичне завдання: Дослідіть специфіку організації соціокультурних заходів ДІС на період карантину

15. Практичне завдання: Складіть рекомендаційну бесіду по новій книзі.

16. Практичне завдання: Використовуючи ресурси Інтернету розробіть тематичний проект книжкової виставки,.

12.05.2020
1 ІБС
ОПМД

.Тема 5 Сучасна система постачання бібліотек документами

Основні питання:

1. Стан сучасного українського документного ринку і проблеми комплектування документних фондів.

2. Структура документного ринку за видами документів.

3. Використовуються інформаційні ресурси та технології Інтернет

4. Класифікація джерел і способів поповнення БФ.

1.Однією з найгостріших проблем діяльності сучасних бібліотек є постачання бібліотек документами.

Прийнято чимало Державних програм поповнення бібліотечних фондів.

Важливим офіційним документом є Закон „Про обов'язковий примірник документів”. Кабінет Міністрів прийняв постанову ,якою затверджено перелік одержувачів обов'язкового безплатного примірника куди ввійшли й всі ОУНБ.(Доповнення 2002 р.)

В сучасних умовах ринкових відносин та вільного ціноутворення вимагається від комплектатора знань структури документального ринку України та основних механізмів його функціонування.

Головною відміною сучасного книгопостачання є розширення шляхів комплектування та вільний вибір його джерел. При цьому слід враховувати розуміння механізмів ціноутворення (відпускна ціна видавництв, оптова ціна, дрібнооптова, роздрібна ціна)

2.В структурі сучасного документального ринку виділяється:

vРинок друкованих видань

vРинок аудіовізуальних матеріалів

vРинок електронних ресурсів

vРинок репрудуктованих матеріалів (фото,ксерокопіювання, поцифрування документів)

Значну інформацію про вихід у світ нової літератури надають інформаційні видання, такі як «Книги України», «Книжковий клуб +», «прайс-листи», Каталоги періодичних видань, книготорговельних та книгорозповсюджуючих організацій («Кондор», «Знання», «Центр навчальної літератури», «Ліра» та інш.)

3.При комплектуванні БФ широко використовуються інформаційні ресурси та технології Інтернет. Уже сьогодні бібліотеки, маючи вихід до цієї глобальної мережї, можуть скористатися не лише повнотекстовими базами даних, але й інформаційними ресурсами, спеціально призначеними для відбору, замовлення та придбання документів для бібліотек

Для бібліотек через сітку Інтернет доступні наступні види видань :

· повні тексти книг,

· періодичних та продовжуючи видань в т.ч. тих, що існують лише в електронній формі і не мають друкованої версії.

Для їх пошуку використовуються такі інформаційні ресурси :

· книжкові магазини онлайнового доступу,

· електронні каталоги бібліотек,

· сервери книжкових ділерів і підписних агентств,

· сервери видавництв;

· каталоги електронних ресурсів(електронних текстів книг, періодичних та серійних видань, віртуальні бібліотеки).

Багато українських видавництв відкрили в Інтернеті своїх сторінки. Використання цих ресурсів дозволяє бібліотекарям отримати саму оперативну інформацію для поточного комплектування та оформити замовлення на документи. В даний час відпрацьована система електронного завмовлення та електронного розрахунку, впровадження чого дозволяє прискорити технологію комплектування через Інтернет (В програмі ІРБІС, яку використовують публічні бібліотеки за допомогою АРМ «Комплектатор»)

Для раціональної організації цього напрямку роботи бібліотеки створюють бази даних на допомогу комплектуванню, яка відображає веб-адреси серверів видавництв, книжкових ділерів, передплатних агентств, а також основні параметри наявних електронних продуктів та послуг.

Основні способи книгопостачання

· отримання обов'язкового примірника документів у порядку, встановленому законом;

· отримання документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання або закуповуються відповідно до державних цільових програм;

· придбання документів за готівковий і безготівковий рахунки;

· документообміну;

· отримання в дарунок;

· депонування та з інших джерел.( депонування - форма збирання і розповсюдження рукописних робіт, переважно наукових;)

· створення баз даних електронних документів.

Український інститут книги здійснює роботу по програмі поповнення фондів публічних бібліотек . У 2019 роуі на програму подали заявки 150 видавництв на 3013 назв книжок. Після відбору Експертною Радою, тендерів та підписання договорів до бібліотек надійшла 551 назва книжок від 80-ти видавництв. Українські книгозбірні отримали 669 609 книжкових примірників на суму 85,6 млн грн. Дякуємо бібліотекам за співпрацю!

Закуплені книжки у 2019 році розподілені у 32 публічні бібліотеки: 24 обласні, 4 національні, 4 державні. Обласними бібліотеками розподілено в 1095 публічні бібліотеки.

Джерела комплектування

v Бібліотечні колектори

v Книжкові магазини

v Корпоративні книжкові центри

v Видавництва

v Книга-поштою

v Книгообміні фонди

v Обмін електронними версіями документів

v Книжкові бази

v Сітка Інтернет

v Оптові книготорговельні організації

v Приватні особи

v Фонди «Знання», «Відродження»

v Участь в конкурсах «Впровадження нових інноваційних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету»

Комплектатор повинен слідкувати не лише за змістом та якістю документів, але й за зміною цін .

В умовах нестабільності фінансування бібліотеки встановлюють економічні партнерські стосунки з видавництвами, книготорговими фірмами. В таких випадках бібліотека виступає не як замовник, а як партнер (бібліотека для фірм збирає замовлення, вивчає попит на книги, презентує новинки.)

Таким чином, для сучасного постачання бібліотек документами характерними є наступні риси:

Ø Розширення кола джерел комплектування

Ø Зміна традиційної технології комплектування з появою нових технологій та можливостей Інтернету

Ø Поява способів додаткового комплектування з використанням партнерських стосунків бібліотек

Ø Створення книготорговельних та книгорозповсюджуючих організацій.

ЗАВДАННЯ:

Здійснити характеристику сайту видавництва "Фоліо" і заповнити подану таблицю:

Адреса сайту: https://folio.com.ua/

№ з.п.	Ознака характеристики	Характеристика сайту
1	Назва сайту
2.	Електронна адреса сайту
3.	Головне меню сайту
4.	Новинки літератури на сайті (вказати 5 назв)
5.	Хіти продажу (вказати 5 назв)
6.	Готуються до друку ( вказати 5 назв)

5.05 2020

2 ІБС Обслуговування в ДІС

Заповнити реєстраційні форми які використовуються на абонементі та в читальному залі

1.- Реєстраційну картку

Р І К

Картка реєстрації користувачів

Прізвище___________________________________________

Ім’я, по-батькові_____________________________________

Домашня адреса,телефон______________________________

Місце обслуговування________________________________

Дата_______________________________________________

Підпис користувача

2.Щоденник роботи бібліотеки

ЧАСТИНА 1 ОБЛІК СКЛАДУ ЧИТАЧІВ І ВІДВІДУВАНЬ

За травень 2020р.

Числа місяця	Всього записалося Читачів за реєстраційною картот.	В тому числі								Відвідування		Від-відано масо- вих. захо- дів
		Робітників	Колгоспників	Службовців	Читачі,що навчаються		І н ш і	Від 15 до 21 року	Від 21 до 28 років	Відвідування
					Читачі,що навчаються					В с ь о г о	В т.ч. молодь
					Вищих н.з.	Середніх				В с ь о г о	В т.ч. молодь
Є на початок місяця	355	75	55	120	45	35	25	70	28	2305	1564
4.05	7	-	-	3	2	1	1	3	1	25	10	-
5.05	5
6.05	8

Виділені графи мають відповідати графі «всього записалось читачів за реєстраційною картотекою

Частина 2. Облік видачі документів

Число	В и д а н о
	Всього	За видами видань			За змістом							За мовами			За темами		По МБА				По ВСО
	Всього	Книг, брошур	Журналів, газет	кінофотофонодокументів	Суспільно-політичних	Природничо-наукових	Технічних	Сільськогосподарських	По мистецтву, фізкульт. І спорту	По мовознавсту і літературознавству	Художньої літератури	Укр.мова	Іншими мовами	Рік здоровя рослин		Математичний рік	Отримано закмовлень абонентів	Видано видань абонентам	Отримано видань з інших бібліотек
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15		16	17	18	19	20
	4200	3000	1100	100	400	350	250	150	350	400	2300	3000	1200	95		101	5	5		120
4.05	120	90	30	-	15	14	1	5	5	30	50	100	20	5		5	1	1		25
5.05	140
6.05	200

Щоденник роботи ____________________________ ЦБС

Частина 3 Облік масової роботи

Числа місяця	Назва заходу і тема	Де проведено захід, з якими групами читачів	Кількість обслужених	Видано літератури	Відповідаль- ний за про- ведення	Примітки
4.05	Віртуальна виставка « Друга світова перемога життя над смертю»	Сайт бібліотеки			Мельник В.
5.05	Записати інші заходи
6.05

4.05.2020

2 ІБС Обслуговування в ДІС

Тема семінарського заняття: «Формування бібліотечного простору»

Питання, що виносяться на семінарське заняття:

1. Бібліотечний простір: трансформація та організація в сучасному вимірі
2. Формування інформаційного простору
3. Молодіжний простір у бібліотеках
4. Простір соціокльтурної діяльності
5. Формування віртуального бібліотечного простору

Посилання на джерела:

1. «Арт-підвал» :бібліотека для молоді-молодь дляя бібліотеки //Бібліотечна планета.-2016.-3;.-с.20-21

2. Бібліотечний простір: трансформація та організація в сучасному вимірі [Електронний ресурс] .- Режим доступу: http://library.ck.ua/files/2017/10/19/BiblProstir.pdf

3. Медіатека як інноваційний бібліотечний простір// Бібліотечна планета.-2016.-№1

4. Молодіжні простори в бібліотеках і [Електронний ресурс] .- Режим доступу: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/375/Method.pdf

5. Організація простору в бібліотеці і [Електронний ресурс] .- Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/005648584c4d38c93c723

6. Роль бібліотеки у формуванні інформаційного простору і [Електронний ресурс] .- Режим доступу: https://osvita.ua/school/lessons_summary/proftech/12247/

7. Сливка, О. Кіномистецька вітальня як простір соціокультурної діяльності Національної Бібліотеки України імені Ярослава Мудрого / О. Сливка // Бібл. планета. – 2019. – № 1. – С. 21–23.

8. Формування віртуального бібліотечного простору для бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва і [Електронний ресурс] .- Режим доступу: file:///C:/Users/User/Downloads/vkp_2014_12_10.pdf

Підготувати повідомлення по одному питанню та надіслати на ел.пошту

Valentina_tyk@ukr.net

01.05.2020

1 ІБС АІТ

28.04.2020

2 ІБС Обслуговування в бібліотеці

Автоматизація процесів обслуговування в бібліотеці

1. Інноваційні процеси в бібліотечному обслуговуванні користувачів

2. Запис читачів до бібліотеки. Електронний формуляр.

3. АРМ «Книговидача» – призначення, побудова.

4. Віртуальна довідка.

5. Служба електронної доставки документів.

Автоматизація бібліотечних процесів

Комплексна автоматизація бібліотеки дозволяє працівникам відійти від рутинних процесів і підвищити ефективність своєї роботи.

Основними технічними засобами автоматизації бібліотечних процесів є:

комп’ютерне обладнання;

локальна комп’ютерна мережа;

програмне забезпечення для функціонування автоматизованої бібліотечної інформаційної системи.

Автоматизація бібліотеки є складним перманентним процесом, який пов'язаний з багатьма чинниками. Швидке і результативне впровадження залежить від технічних можливостей бібліотеки, від наявності у штаті бібліотеки спеціалістів зі знанням інформаційних технологій.

Автоматизація бібліотечних процесів покликана забезпечити:

одноразове введення даних і багатоцільове їх використання для пошуку документів, передачі масивів даних іншим організаціям, підготовки видань і так далі;

багатоаспектний пошук даних за різними ознаками і їх поєднаннями без формування додаткових карток, покажчиків;

організацію комплектування фонду з використанням баз даних видавництв з автоматичним формуванням замовлень і автоматизованим обліком їх виконання;

автоматизований облік і ведення бібліотечної статистики.

Автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів, інформаційні технології в обслуговуванні читачів, створення електронних каталогів, Інтернет та Інтернет-технології, формування бібліотечно-інформаційних систем і мереж, взаємодія бібліотек в електронному інформаційному просторі, доставка документів, он-лайнові ресурси – це далеко не повний перелік інновацій, в яких функціонують сучасні бібліотеки Автоматизація веде до нового рівня обслуговування користувачів і дозволяє при мінімальних затратах часу отримати якомога більше інформації.

Для того, щоб перейти на обслуговування користувачів в автоматизованому режимі, необхідно щоб була проведена величезна підготовча робота. На самперед необхідно щоб весь фонд був внесений в електронний каталог. Наявність ЕК – одна з основних умов впровадження автоматизованої книговидачі. За наявності електронного каталогу, який поєднує в собі функції алфавітного, систематичного та інших каталогів і картотек бібліотеки, що багатоаспектно розкривають зміст документів, стає можливим значно швидше і якісніше здійснювати пошук необхідної інформації, а також створювати бібліографічні списки літератури або, навіть, бібліографічні покажчики. Через електронний каталог можна здійснити пошук літератури по темі за назвою чи автором Іншою важливою умовою переходу на автоматизовану книговидачу стало маркування бібліотечних документів штрих-кодами.

Кожний примірник забезпечується етикеткою зі штрих-кодом, який, як і інвентарний номер, стає унікальним ідентифікатором документа. Штрих-код зчитується сканером, що забезпечує оперативність та безпомилковість введення інформації. Штрих-кодиі несуть в собі необхідну інформацію про документ - сигнатуру бібліотеки, яка засвідчує належність книги даній бібліотеці,, інвентарний номер, шифр, авторський знак, автора та назву документу, рік видання, що дозволяє уникнути помилок при наклеюванні штрих-кодів і поновити пошкоджений чи затертий штрих-код у разі необхідності

Наступна вимога - електронна база користувачів «Читачі».

Електронний читацький квиток забезпечує комфортну роботу в усіх зонах бібліотеки: від гардеробу (квитком відкривається ячейка для зберігання особистих речей) і платіжного терміналу, до будь-якого із багатофункціональних АРМ у читальних залах і мультимедійних кабінках. Електронний читацький квиток дозволяє користувачу:
- Забезпечити конфиденційність своїх електронних документів, а також даних з мережі Інтернет.
- Мати доступ до всіх електронних документів з будь-якого АРМ.
- Здійснювати пошук і замовлення документів на свое ім'я.
- Мати інформацію про стан замовлень і наявності вільних АРМ. і
- Отримувати платні послуги через списання коштів з особистого рахунку самостійно, без співобітника бібліотеки.
- Володіти інформацією про стан свого особистого рахунку.
- Зберігає до 50 Мб інформації і слугує портативним її накопичувачем.
Мінімум очікування, максимум самостійності, оперативний доступ як до локальних, так і до віддалених інформаційних ресурсів, мабудь найголовніше, що отримали користувачі з впровадженням Електронного читацького квитка.

АБІС передбачає, що кожному користувачу, занесеному в базу даних, і кожному примірнику документа, занесеному в ЕК, присвоюється ідентифікаційний номер – штриховий код, на основі якого здійснюється їх взаємозв’язок.. Електронний читацький формуляр, який є єдиним для всіх обслуговуючих підрозділів бібліотеки , відображає інформацію як про поточну видачу, так і її історію, здійснює контроль терміну повернення документів.

Таким чином, щоб розпочати автоматизовану видачу необхідно: 1. Ввести бібліографічні дані видань підсобних фондів в електронний каталог. 2. Штрихкодування видань. 3. Створити БД «Читач». 4. Виготовити ламіновані штрихкодовані читацькі квитки. 5. Опанувати персоналом комп’ютерною грамотою, зокрема технологічними процесами «Ретроспективне введення фондів в електронний каталог» та «Обслуговування користувачів в автоматизованому режимі».

У чому полягає сам процес автоматизованого обслуговування читачів і як це відбувається практично? Робота проходить в програмі «ІРБІС». Після реєстрації в системі відкривається табличне вікно «Бібліотека». За допомогою курсору вибираємо меню «Запуск» / Видати документи». Відкривається табличне вікно «Видати документи». Сканером зчитуємо штрих-код з читацького квитка. Послідовно відкриваються вікна «Картка читача» та «Видати документи». Сканером зчитуємо штрихкод (інвентарний номер) з відібраних для видачі документів. Автоматично система заносить інвентарний номер документа в табличне вікно «Видати документи». Натискаємо кнопку «Видати», дане вікно закривається. Перед нами залишається вікно «Картка читача». Для перевірки виданих документів натискуємо кнопку «Документи / Видані». Перед нами відкривається вікно «Видані документи». Тут є можливість переглянути всі документи, які видані користувачу і рахуються за ним. Натиснувши кнопку «Історія», отримаємо відомості про всі видання, якими попередньо користувався читач, і ті що за ним рахуються зараз, і ті що вже з нього списані. Це і є електронний формуляр читача. Він містить відомості: № примірника, автор, назва документа, кількість, дата видачі, термін повернення, дата повернення, коментар, місце видачі. Якщо користувач заборгував видання, не повернув їх у передбачений термін, то система автоматично реагує на це – заборговані видання виділяються червоним кольором. Це дає змогу оперативно слідкувати за читацькою заборгованістю. Ми закриваємо «Картку читача», натиснувши кнопку «Закрити», перед нами знов табличне вікно «Бібліотека». Система готова розпочати обслуговувати наступного користувача. Процес обслуговування в автоматизованому режимі проходить швидко і займає приблизно 10-20 секунд. Процес повернення документів теж відбувається дуже швидко. За допомогою курсору вибирається пункт меню «Запуск / Повернути документи», відкривається табличне вікно «Повернути документи». Сканером зчитуємо штрихкод з читацького квитка. Послідовно відкривається табличні вікна «Картка читача» та «Повернути документи». Сканером зчитуємо штрих-код (інвентарний номер) з документів, які повертає користувач. Автоматично система заносить інвентарний номер в табличне вікно «Повернути документи». Натискуємо кнопку «Повернути», дане вікно закривається. Табличне вікно «Картка читача» дозволяє виявити, чи повернені системою документи. Для цього натискуємо кнопку «Документи / Видані». Перед нами відкривається вікно «Видані документи». Бібліотекар впевнився, що всі документи повернені користувачем. Закриваємо «Картку читача», натиснувши кнопку «Закрити». Перед нами табличне вікно «Бібліотека». Можна приступати до обслуговування наступного читача.

Сервіс «Віртуальна довідка» (далі – ВД) – це безкоштовна онлайнова послуга, спрямована на оперативне виконання разових запитів віддалених користувачів, які пов’язані з пошуком інформації. Відповіді на запити готуються із застосуванням інформаційних ресурсів НБУВ та мережі Інтернет.

Скористатися послугою мають можливість всі віддалені користувачі, незалежно від того, чи є вони читачами НБУВ.

Прийом запитів від користувачів відбувається автоматично і цілодобово.

Максимальний термін виконання запитів – 3 робочих дні (в залежності від їх специфіки та складності).

Як задати запитання

Зайдіть на сайт бібліотеки у розділ Запитай бібліотекаря і заповніть відповідну форму. Обов’язково заповніть поля, відмічені позначкою «*». Намагайтеся якомога повніше і точніше сформулювати свій запит, використовуючи додаткові поля. Це прискорить роботу бібліографів і зробить відповідь на Ваш запит максимально точним.

Зверніть увагу, що інформація про адресу Вашої електронної пошти має конфіденційний характер. Вона необхідна для контакту бібліографа з Вами (у разі необхідності для уточнення запиту) та пошуку виконаних довідок.

Формулюйте запит у довільній формі українською або російською мовами.

Кожний запит має містити лише одне питання.

Як отримати відповідь

Відповідь на свій запит шукайте в Архіві виконаних довідок. Для цього введіть в поле «Електронна пошта» адресу Вашої електронної пошти або ключові терміни за темою запиту і перегляньте історію наданих відповідей на Ваші запити у зворотно-хронологічному порядку.

У відповідях на запити надаються:

· відомості про наявність документів у фондах НБУВ або про їх місцезнаходження в інших бібліотеках та інформаційних центрах України.

· інформація щодо бібліографічного опису документа (уточнення елементів, які відсутні або неточно наведені: автор, рік та місце видання, кількість сторінок тощо).

· бібліографічні списки та/або посилання на електронні інформаційні ресурси відповідно до теми запиту (до 15 назв).

· фактографічні відомості (хронологічні, біографічні, адресні, статистичні).

У випадку вузькоспеціалізованого запиту – інформація про перенаправлення до відповідного структурного підрозділу НБУВ або профільної установи у вигляді гіперпосилання або контактної інформації.

Складні запити можуть бути розглянуті на платній основі у спеціалізованих підрозділа

Електронна доставка документів (ЕДД) – платна сервісна послуга, яка надає можливість користувачам (як юридичним, так і фізичним особам) отримати електронну копію друкованого видання із фондів бібліотеки за допомогою мережі Інтернет.

Ви можете замовити:

· копії окремих статей із журналів і збірників обсягом до 15 стор.;

· копії окремих сторінок, фрагментів або розділів з книг обсягом до 15 стор. (замовлення на виготовлення копій рідкісних і цінних видань не приймаються);

· копії документів, які не є об’єктами авторського права та тих, що перейшли у суспільне надбання:

o видані органами державної влади у межах їхніх повноважень: офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

o повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

o твори народної творчості (фольклор);

Отримані копії дозволяється використовувати лише з метою освіти, навчання і приватного дослідження. Не дозволяється тиражувати отримані копії, відтворювати їх у будь-якій формі, окрім одноразового друку електронного файлу, передавати іншим особам або організаціям.
Відповідальність за несанкціоноване використання отриманих від бібліотеки копій документів, відповідно до діючого законодавства, несе користувач.

Порядок замовлення та надання послуги

Для отримання копії документа слід надіслати бланк-замовлення (Бланк-замовлення на фрагмент з книги або Бланк-замовлення на статтю) до сектору міжбібліотечного абонемента і електронної доставки документів бібліотеки електронною поштою, обов’язково вказавши свій e-mail.
Примітка: на кожний документ заповнюється окремий бланк-замовлення, замовлення у вигляді списків не приймаються.

У бланку-замовленні необхідно обов’язково вказати бібліографічні відомості про документ: прізвище автора і назву документа; назву джерела, в якому опубліковано матеріал; рік видання, номер журналу, сторінки публікації.

Бібліографічні відомості про документи з фондів КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара" ХОР можна уточнити за допомогою Електронного каталогу або скориставшись послугою "Віртуальна довідкова служба".
Примітка: неправильно оформлені бланки-замовлення, в яких відсутні або нерозбірливо указані відомості, необхідні для виконання замовлення, повертаються абоненту для уточнення.

Одержавши замовлення та перевіривши у фонді наявність документа, бібліотека протягом 3-х робочих днів повідомляє про можливість виконання замовлення, його вартість і термін виконання, одночасно обумовлює технічні умови виготовлення і пересилки копії.

Протягом 2-х днів Ви маєте підтвердити своє замовлення або анулювати його.

У разі погодження з умовами виконання замовлення, необхідно протягом 10 днів сплатити його вартість шляхом переказу грошей (поштового або банківського) на рахунок бібліотеки або оплати готівкою, повідомити про це працівників сектору та обов’язково надіслати копію квитанції про оплату (поштою або факсом).

Вартість електронної доставки документів: 1 замовлення – 1.00 грн.
Вартість сканування 1 сторінки тексту без розпізнавання – 2.50 грн.
Вартість сканування 1 сторінки з розпізнаванням тексту – 4.00 грн.

Копії документів виконуються у форматі PDF та JPG. Термін виконання замовлення – від 2 до 5 робочих днів (строк виконання замовлень, які потребують бібліографічної доробки, може бути продовжений до 10 робочих днів).
Примітка: сканування замовлених матеріалів здійснюється лише з друкованих видань, формат яких не перевищує формат А4.

Інформація замовнику надсилається в обсязі, який не перевищує 20 Mb (обсяг документа обмежується розміром поштової скриньки).
Якщо замовником послуги виступає юридична особа (підприємство, установа, організація), яка планує неодноразово звертатись до даної послуги, – пропонується укласти з бібліотекою договір на абонентське обслуговування та здійснити попередню оплату. Наявність договору та попередньої оплати дозволить прискорити виконання замовлень.

          Бланк - замовлення на фрагмент з книги

Бланк-замовлення заповнюється чітко, розбірливо, без довільних скорочень, мовою оригіналу документа. (Замовлення, у яких відсутні відомості, необхідні для виконання запиту, вертаються абонентові на уточнення).

Символом * відмічені поля, заповнення яких є обов'язковими.

Автор*_____________________________________________

Назва видання*

Місце видання*_____________________________

Рік видання* ________________________________________

Номер,випуск,том__________________________

Сторінки*________________________________________

Інформація про замовника:

ПІБ замовника (повністю)*

Контактний телефон

E-mail*

Примітка

          Бланк - замовлення на статтю з журналу

Символом * відмічені поля, заповнення яких є обов'язковими.

Назва журналу*

Рік*,номер*,сторінки_____________________________

Автор і назва статті *__________________________

Інформація про замовника:

ПІБ замовника (повністю)*

Контактний телефон*

E-mail*

Примітка

ЗАВДАННЯ:

Ознайомитись з службою «Віртуальна довідка» Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязева

https://library.vn.ua/for-users/spravka-search/archive

№ пп	Елемент характеристики	Характеристика сайту
1.	Як зареєструватись
2.	Як поставити запитання
3.	За якими рубриками формується Архів виконаних довідок

Виконане завдання надіслати на ел.пошту

Valentina_tyk@ukr.net

1 05.2020
1 ІБС
АІІТ

Робота з програмним забезпеченням ІРБІС Каталогізатор періодики

ІРБІС — це типове інтегроване рішення для автоматизації бібліотечних технологій; призначена для використання в умовах бібліотек різного типу і профілю

Основні характеристики:

· система орієнтована на роботу в локальній мережі і на автономних персональних комп'ютерах (ПК) без обмеження кількості користувачів за умови, що клієнтською платформою е Windows 95/98/2000/NT;

· система дозволяє створювати і підтримувати будь-яку клькість баз даних (БД), з яких складається електронний каталог (ЕК);

· в системі реалізовані всі типові бібліотечні технології: комплектування, систематизація, каталогізація, читацького пошуку, книговидачі і адміністрування на основі взаємозв’язаного функціонування п'яти типів робочих місць (АРМ): "Комплектатор", "Каталогізатор", "Читач", "Книговидача", "Адміністратор".

АРМ “Комплектатор” - робоче місце бібліотечного працівника, який виконує функції комплектування та обліку фондів бібліотеки на основі ведення спеціальної БД. АРМ “Каталогізатор” - робоче місце бібліотечного працівника, який виконує функції формування (поповнення та коригування) БД ЕК. Система забезпечує функціонування різної кількості АРМів "Каталогізатор" з можливістю одночасного поповнення (коригування) однієї БД.

АРМ “Читач” - робоче місце користувача Електронного каталогу; призначений для пошуку в ЕК, перегляд (друк) найденої інформації і формування замовлення та видачу АРМ "Книговидача" - робоче місце бібліотечного працівника який виконує функції видачі літератури відповідно до запитів користувачів.

АРМ “Адміністратор”- робоче місце спеціаліста, який виконує системні операції над базами даних в цілому. Щоб переписати базу даних з одного комп'ютера на інший в IRBIS

.Каталогізатор періодики (аналітичний опис)

Робочий листок РЛ ASP (аналітичний опис статей)

1. Назва статті (не скорочувати).

2. Відомості до назви: - якщо в назві статті, яка присвячена тій чи іншій особі її прізвище не вказано, то воно вказується в підзаголовочних даних, що відносяться до назви статті:

3. Автор статті: - при наявності повного імені, заповнювати підполе «Розширення ініціалів»; - при їх відсутності —"Ініціали".

4. Відомості про видання;

4.1 рік;

4.2 назва журналу повністю;

4.3 видавництво;

4.4 місто;

4.5 сторінки

4.6 ілюстрації;

4.7 номер журналу, газети.

5. Загальні примітки.

6. Мова.

7. Примітки про мову.

8. Серія / підсерія.

9. Країна видавника.

10. Мова основного тексту.

11. Предметна рубрика.

12.Ненормовані ключові слова: - заповнювати в одному рядку лише одне слово, а не сполучення слів і вказувати тільки специфічні слова, які відсутні в назві (по психології, історії, маркетингу та ін.). 13. Анотація.

14. Персоналії: - "Персоналії (про нього) - ім'я особи"; - "Персоналії (про них) - колектив"; - Персоналії в предметних рубриках не вказуються.

15. Зміст: - вказувати назви художніх творів, які рецензуються, і назви пісень, назви кінофільмів тощо, якщо вони не вказані в назві статті; - описуючи рецензію на той чи інший твір в підполі «Рецензія на...» заповнюють відомості, що відносяться до назви твору, автора книги, що рецензується та ії вихідні дані.

16.Посилання на зовнішній об’єкт.

17.Технологія: - у назві елемента "Каталогізатор, дата" друкуємо ПІБ виконавця, дату, етап роботи (введення нового запису, коригування, редагування та ін.). Виділені курсивом позиції обов'язкові для внесення в БД

ЗАВДАННЯ:

З поданої інформації створити покрокову інструкцію введення даних періодичних видань в електронний каталог

29.04.2020

3.ІБС "обслуговування в ДІС"

Тема: .«Обслуговування в бібліотеці»

ЛПЗ «Складання плану підготовки літературно-музичного ранку для дітей 8-9 років»

Методичні рекомендації:

1.Перш ніж приступити до виконання практичного завдання, опрацюйте конспект лекцій по темі «Обслуговування в бібоітеці читачів-дітей 8-9 років»

2.Оберіть тему, запропоновану в даних методичних рекомендація, або оберіть свою:

· «Моя матуся схожа на весну»

· «І доброта і теплота поєднані у серці мами»

· «Дитина читає – Україна процвітає»

· «Світ дитячих мрій»

· «Як у нас на Україні…»

· «Будь природі другом»

3.У програму літературного ранку можна включити наступні форми роботи

· Виставку-діалог, виставку-дискусію, виставку-кросворд, виставку-хоббі та ін..

· Виставку малюнків, дитячих поробок

· Поетичний зорепад

· Конкурс віршів, загадок, пісень

· Вікторину

· Майстер-класи (по виготовленню вітальних листівок, квіткових композицій, писанок і т.д.)

· Виступи дитячих колективів

· Дитячі бібліотечні конкурси та ігри

· Відео презентації, відеофільми, перегляд мультфільмів т.інш.

4.Розробіть план підготовки літературного ранку за формою:

№ пп	Назва і тема заходу	Дата	Відповідальний за проведення

Виконане завдання надіслати на ел.пошту

Valentina_tyk@ukr.net

23.04.2020

2 ІБС «Основи діловодства»

Тема ЛПЗ Проставлення відміток на вхідній документації (дати, реєстраційного індекса, резолюції,контрольних відміток)

Дата документа — це дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації. Цей реквізит обов’язково проставляють на службових документах. Крім того, датуванню підлягають резолюції, погодження, візи, відмітки про виконання тощо.

Дату документа, а також дати, що містяться в тексті, оформляють цифровим способом. Елементи дати наводять арабськими цифрами в одному рядку в такій послідовності: число, місяць, рік. Якщо порядковий номер числа або місяця складається з однієї цифри, то перед нею ставлять 0.

Наприклад: 05.04.2020

Дозволяється при оформленні дати спочатку зазначати рік, потім місяць і число.

Наприклад: 2020.04.05

Зверніть увагу:

при цифровому способі оформлення дати літеру «р.» не ставлять

У нормативно-правових актах і фінансових документах використовують словесно-цифровий спосіб оформлення дат. Це обумовлено прагненням попередити їх підроблення.

Наприклад: 5 квітня 2020р.

Проставляють дату документа нижче назви виду документа поряд з реєстраційним індексом на спеціально відведеному місці на бланку. Якщо документ оформляють не на бланку, дату проставляють нижче підпису ліворуч.

Відмітка про надходження документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому аркуші у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Відмітка про контроль означає, що документ узято на контроль для забезпечення його виконання в установлений строк Відмітка про контроль робиться шляхом проставлення літери "К" чи слова "Контроль" (від руки або з використанням штампа) на лівому полі першої сторінки документа на рівні заголовка до тексту. У разі необхідності повернення документа установі - авторові або фізичній особі відмітка про взяття його на контроль проставляється на окремому аркуші для резолюції.

Резолюція на документі

Вказівки щодо виконання документа фіксують у формі резолюції

Вона включає: прізвище виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання.

Резолюція має бути підписана керівником і датована.

Наприклад:

Резолюцію накладають безпосередньо на документі, нижче реквізиту «Адресат», паралельно основному тексту або на вільному місці у верхній частині лицьового боку

Потапенко В.А.

Прошу підготувати

Пропозиції до 28.04.2020

Макаров

18.04.2020

Реєстраційний індекс документа складають з його порядкового номера та індексу справи за номенклатурою справ

123/01-04

01-04/123

ЗАВДАННЯ:

Скласти схему розміщення зазначених реквізитів на службовому документі

див.

https://undiasd.archives.gov.ua/doc/zmi/SR_02_2014.pdf

Виконані завдання надсилайте на електронну пошту valentina_tyk@ukr.net

22. 04
1 ІБС ОПМД

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ №1

1. Заповнити Книгу вступу (надходжень) музейних фондів

№ пп	Дата надходження	Спосіб надходження	Назва і опис предмету	Матеріал і техніка виготоввлення	Ступінь неушкодженості	Вартість	Відділ

Опрацюйте матеріал за посиланням:

Шаблон от 28.09.2016, Книга надходжень музейного фонду

[Електронний ресурс] . – Режим доступу :http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/TF025675.html

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ №2

Охарактризуйте сайт одного із центрів НТЕІ за поданою таблицею:

Книжкова палата України

Національна бібліотека України ім. Вернадського

Український науково-дослідний інститут експертизи та інформації

Ознаки характеристики	Характеристика сайту
Електронна адреса сайту
Назва сайту
Головне меню
Наукова діяльність
Видавнича діяльність
Добавити інші характеристики

Виконані завдання надсилайте на електронну пошту valentina_tyk@ukr.net

22.04
3 ІБС

"Обслуговування в ДІС"

Тема: Обслуговування в бібліотеках дітей та підлітків

Основні питання:

1. Мережа дитячих бібліотек України

2. Основні завдання дитячих бібліотек

3. Характеристика вікових особливостей дітей

4. Характеристика вікових особливостей підлітків

5. Інноваційні форми роботи з дітьми

Бібліотеки для дітей – мережа спеціалізованих бібліотек, об’єднаних спільністю завдань, принципів діяльності, організаційно-управлінських рішень, територіальним охопленням і орієнтованих на бібліотечне обслуговування осіб дошкільного і шкільного віку, складова бібліотечної системи України.

Станом на 01.01.2019 р. в Україні функціонують 924 спеціалізовані Б. д. д., що розміщені за територіальним принципом. Це: Національна бібліотека України для дітей, 22 обласні книгозбірні , районні, міські , сільські бібліотеки для дітей.

В бібліотеках для дітей запроваджено диференційоване обслуговування за віковою ознакою: створено відділи обслуговування читачів дошкільного та молодшого шкільного віку (для учнів 1–4 класів) з абонементом і читальною залою, читачів середнього шкільного віку (для учнів 5–8 класів) та керівників дитячого читання, також з абонементом і читальним залом.

Головним науково-методичним центром мережі бібліотек для дітей з 1966 р. є НБУ для дітей – провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що здійснює бібліотечну, бібліографічну, інформаційну діяльність з обслуговування дітей та організаторів дитячого читання і постійно взаємодіє з обласними, міськими, районними бібліотеками для дітей.

Основні завдання дитячих бібліотек:

• формування та задоволення інформаційних потреб користувачів;

• залучення дітей до читання, підвищення його рівня, досягнення того, щоб книга входила в життя дитини якомога раніше і була невід’ємною її частиною;

• поглиблення шкільних знань та організація змістовного дозвілля;

• задоволення потреб користувачів, пов’язаних зі спілкуванням та самоосвітою особистості;

• створення комфортного бібліотечного середовища, реформування бібліотеки в таку, яка б включала як традиційні, так і сучасні носії інформації;

• навчання користувачів–дітей технологій користування бібліотеками всіх типів.

У своїй діяльності дитячі бібліотеки тісно взаємодіють з навчальними закладами, творчими спілками, ЗМІ, іншими інституціями, пов’язаними з освітою і вихованням дітей.

Відомо, що послугами бібліотек користуються різні вікові групи читачів-дітей: від дошкільників до старшокласників. Сприйняття інформації їх теж різне.

►Психологічна характеристика дітей дошкільного віку.
Це діти віком від 0 до 6 років. Бібліотека в цьому випадку стає осередком пізнавального і творчого розвитку малечі. Спільні зусилля з батьками дадуть плідні результати. Допоможуть виховати їх розважально-ігрові заходи, знайомство з казковими персонажами, інсценізація, голосні читання, ознайомлення з віршами, короткими оповіданнями, відібраними і озвученими працівниками спеціалізованих бібліотек України.
Серед особливостей дітей віком від 4 до 6 років в тому, що провідна роль відводиться грі, в ході якої діти освоюють інші види діяльності, невідомі для себе, спостерігається інтенсивний інтелектуальний розвиток, формується готовність до навчання в школі.. В цей період розвивається їх творча діяльність (конструкційні ігри, технічна і художня творчість); дитина усвідомлює норми і правила, розрізнення того, що є добрим і поганим. Особливістю розвитку мовлення дітей цього періоду є те, що вони самостійно придумують казки, короткі оповідання, малюють, ліплять, читають, слухають музику та ін. Вони сприйнятливі до пізнання кольорів, форм, розмірів предметів тощо. Бібліотекарі мають активізувати читання, стимулювати дітей до пізнання.

► Психологічна характеристика дітей молодшого шкільного віку.
Це діти віком 6-10 років. Основною особливістю цього віку є зміна соціальної позиції, яка характеризується прийняттям нової соціальної ролі “учень”. В цей період вони усвідомлюють своє соціальне “Я”. Діти в цьому віці шукають своє місце в колективі, налагоджують контакти з однокласниками, які з роками стають сталими, з’являються спільні інтереси, загальні переживання. Успішному розвитку і навчанню сприятимуть спілкування з дорослими, читання їм книг, уважне вислуховування їх думок, підтримка інтересу до пізнання. В цей період підкреслюється вплив сім’ї на життєдіяльність дитини. Тому бібліотекарям важливо працювати в напрямку родинно-сімейного виховання, забезпечити позитивні батьківсько-дитячі взаємини шляхом проведення цікавого і зміствного дозвілля в бібліотеці. Матеріали з досвіду роботи бібліотек для дітей області “Малюк у бібліотеці” (Хмельницька ОДБ) допоможуть зробити процес спілкування з молодшими читачами та їх батька-ми більш творчим та ефективним.

► Психологічна характеристика дітей підліткового віку.
Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 11 до 15 років. Biн є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Діти на цьому етапі розвитку навчаються в середніх класах загальноосвітньої школи, тому цей період називають середнім шкільним віком. Діти в цьому віці мислять абстрактно, з’являється власна логічна система, здатність критикувати. Цей період визначається створенням кумирів. Тому варто активно використовувати самостійність дітей в проведенні заходів, долучення до їх організації, особливо інтелектуально-змагального характеру. Тут створюються умови для вибору підлітком позиції помічника дорослого і реалізації його особистості. Проведення заходів для цієї категорії читачів потребує урізноманітнення використання додаткових засобів. Вони будуть цікавими коли, сприятимуть розвитку мислення, розвитку вміння причинного пояснення явищ, обгрунтуванню висновків тощо. У них присутні сформовані інтереси, пов’язані зі здібностями, професійною спрямованістю.
Підлітки-читачі – категорія мобільна, комп’ютерна, динамічна. Змінилися пізнавальні і читацькі інтереси сучасних читачів, їхні дозвіллєві переваги, джерела одержуваної інформації. “Інформаційні технології в бібліотеці для дітей” (Хмельницька ОДБ).
Чим живе сучасний підліток, що його цікавить, що турбує, хто його кумири, наскільки активною є його життєва позиція? Саме такі питання мають хвилювати бібліотекарів. У підлітків безліч запитань до життя і вони в силу своїх вікових особливостей, як ніхто потребують розуміння, уваги та ненав’язливої допомоги.

Сучасний підліток, перш за все, споживач комп'ютерних продуктів, особистість, орієнтована на сприйняття віртуальної, а не вербальної інформації. Сьогоднішньому школяреві треба, щоб інформація подавалася яскраво, динамічно, і бажано коротко. Головне для бібліотекаря - привернути увагу, викликати емоційну реакцію, бажання взяти книгу в руки.

Контрольні запитання до теми:

1. Назвіть мережу дитячих бібліотек України

2. Вкажіть на основні завдання дитячих бібліотек

3. Охарактеризуйте вікові особливості дітей

4. Охарактеризуйте вікові особливості підлітків

5. Дослідіть інноваційні форми роботи з дітьми

Завдання:

1.Характеристика сайту НБУ для дітей: http://www.chl.kiev.ua/Default.aspx?id=6297

№ з.п.	Елементи характеристики	Ознаки характеристики
1	Назва сайту
2	Ел. адреса сайту
3.	Головне меню
4	Послуги та сервіси бібліотеки
5.	Електронні ресурси бібліотеки

2. Дослідити інноваційні форми роботи з дітьми та підлітками на основі сайтів обласних дитячих бібліотек , дані занесіть до таблиці:

№ з.п.	Форма роботи	Коротка характеристики
1.	Брейн-ринг	Гра між двома (і більше) командами у відповіді на питання .Дві команди гравців одночасно відповідають на одне і те ж питання, причому команда, що першою правильно відповіла позбавляє суперника можливості відповісти на це ж питання.

Виконані завдання надсилайте на електронну пошту valentina_tyk@ukr.net

16.04 2 ІБС Основи діловодства

Поняття, структура та об'єм документообігу. Робота з кореспонденцією.

Основні питання:

1.Документообіг . Вимоги до документообігу.

2.Потоки документів та їх характеристика.

3.Робота з вхідною документацією

4. Робота з вихідною документацією

Документообіг – це рух документів в організації з дати їх створення чи отримання до дати відправки чи виконання.(ДСТУ 2432:2004)

Принципи організації документообігу:

· оперативність проходження

· прямолінійність в рухові

· однократність обробки

Для правильної організації роботи з документами на основі Типової інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (2010р.р.) кожна організація розробляє індивідуальну інструкцію з діловодства.

Документообіг в організації здійснюється у вигляді потоків документів, що циркулюють між пунктами створення документів (керівник, спеціалісти, службовці) і пунктами технічної обробки інформації (секретаріат, машбюро, копіювально-множувальна служба)

В документообізі виділяється три основних документопотоки:

· вхідні документи

· внутрішні документи

· вихідні документи

Вхідні документи – це службові документи, які надходять в установу. Їх складають:

· документи вищестоячих організацій : постанови, рішення, розпорядження , накази, листи ...

· документи підвідомчих організацій, які надсилають підзвітні документи, різного роду запити

· документи інших організацій по обміну інформацією, для вирішення спільних питань

· скарги та заяви громадян

Внутрішні документи створюються і використовуються всередині установи , або для розсилки в структурні підрозділи.

Вихідні документи - це службові документи які виходять з установиу. Вони проходять наступний шлях :

Об’єм документообігу - це загальна кількість вхідних, вихідних і внутрішніх документів організації за поточний рік.

В кожній установі, організації, на підприємстві документи перебувають в постійному обігу. Для цього потрібно створення оптимальних умов для всіх видів робіт з документами на всіх етапах опрацювання документів - від моменту створення чи одержання документа до його знищення або відправлення на архівне зберігання.

Існує чітка система здійснення всіх послідовних операцій з документами: приймання і реєстрація, розгляд керівником, порядок проходження документів в організації, їх виконання, контроль виконання, формування справ, підготовка і передача справ до архіву.

Обіг документів повинен бути прямолінійним, тобто, виключати зворотні, зигзагоподібні та інші маршрути. Повинен діяти принцип одноразового перебування документа в одному структурному підрозділі або в одного виконавця.

Основу правильної організації обігу документів становить чітке розмежування функцій і обов'язків між працівниками підприємства. Точне знання обов'язків підвищує відповідальність кожного співробітника, в той же час виключає дублювання операцій при роботі з документами.

Обробка вхідних документів

Приймання і обробка вхідних документів здійснюється секретарем-референтом. Документи, одержані підприємством, проходять такі етапи:

· первинна обробка;

· попередній розгляд, розмітка;

· реєстрація;

· розгляд документів керівництвом;

· направлення на виконання;

· контроль виконання;

· виконання документів;

· підшивання документів до справи.

Вхідні документи надходять поштою, за допомогою факсимільного звязку, електронною поштою. Первинна обробка вхідних документів полягає в перевірці правильності адресування листів.

Попередній розгляд вхідних документів здійснюється секретарем-референтом з метою розподілу документів на ті, що повинні реєструватися і ті, що реєстрації не потребують.

На документах, що реєструються, проставляється реквізит "відмітка про надходження", дату надходження, вхідний номер документа. "Відмітка про надходження" не проставляється на додатках до документів, на проспектах, каталогах та інших матеріалах, що не реєструються.

Керівникові направляються на розгляд найважливіші і термінові документи, які надійшли. Ті документи, що не вимагають прийняття рішення на рівні керівника, можуть передаватися заступникові керівника підприємства, до структурного підрозділу або відразу виконавцям.

Після реєстрації документи передаються на розгляд і прийняття рішення керівнику фірми. Керівник фірми, розглядаючи вхідний документ, повинен визначити виконавця, дати чіткі і конкретні вказівки стосовно виконання документа і визначити реальні строки.

Ці вказівки оформляються у вигляді резолюції. З резолюцією керівника документ передається відповідальному виконавцю під розписку в журналі вхідної реєстрації з проставлянням дати отримання.

Коли робота з документом завершена (складено документ-відповідь), на документі проставляється відмітка про його виконання і направлення до справи. Після цього документ разом з копією відповіді передається секретареві-референтові для підшивання до справи.

Обробка вихідних документів

Обробка вихідних документів складається з таких операцій:

· складання проекту документа;

· погодження проекту документа;

· перевірка правильності оформлення проекту документа секретарем;

· підписання документа керівником (у необхідних випадках - затвердження);

· реєстрація документа;

· відправлення документа адресатові;

· підшивка другого примірника (копії) документа до справи.

Проект вихідного документа складається виконавцем, правильність його оформлення перевіряється секретарем-референтом.

Вихідні документи оформляються в двох примірниках, крім факсів і телефонограм, що складаються в одному примірнику.

Підготовлений проект вихідного документа подається на підпис керівнику фірми.

Керівник може внести зміни і доповнення в документ, що поданий на підпис, або повернути його виконавцю на доопрацювання.

Після підпису керівником двох примірників вихідний документ передається секретареві-референтові для реєстрації. Документи, що відправляються, реєструються в "Журналі реєстрації вихідних документів". Для реєстрації необхідні такі дані:

· індекс документа, що включає і номер справи;

· дата документа;

· адресат (кореспондент);

· короткий зміст чи заголовок;

· відмітка про виконання;

· виконавець;

· примітка.

Після реєстрації і присвоєння вихідному документу номера це фіксується на обох примірниках. Того ж дня вихідні документи відправляються. Другий примірник відісланого листа підшивають у справу з листування.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення документообігу.

2. Назвіть послідовність руху документів.

3. Назвіть основні принципи організації документообігу.

4. Охарактеризуйте основні потоки документів.

5. Як визначити об’єм документообігу.

15.04.2020

ОПМД

Семінарське заняття на тему:

«СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ ПУБЛІЧНИХ БІБЛІОТЕК»

МЕТА:

Навчальна: Сформувати у студентів оцінку сучасним тенденціям та проблемам формування бібліотечних фондів.

Виховна: Формування інтересу до майбутньої професії, виховання бережного ставлення до бібліотечних фонді, як національного надбання культури.

План:

1.Біблотечний фонд – основа діяльності бібліотек.

2.Основні процеси формування фондів бібліотек України (На прикладі конкретної бібліотеки)

3. Сучасна система комплектування бібліотечних фондів публічних

4.Організація фонду електронних бібліотек .

Література:

1.Про бібліотеки та бібліотечну справу: : закон України від 19 квіт. 1995 р. № 3236-VI // Голос України. – 1996. – 14 трав. – С. 7.

2.Стратегія розвитку бібліотечної справи «Якісні зміни бібліотек задля сталого розвитку України» від 23 травня 2016 р. проект [Електронний ресурс] . – Режим доступу:https://ula.org.ua/.../dod_gromadske_

3. Концепція державної програми збереження бібліотечних фондів на період до 2020 року: проект [Електронний ресурс] . – Режим доступу:

https://ula.org.ua/.../dod_gromadske_obgovorennja_bibliotechnux_fondiv_do_202

4. Інструкція з обліку документів, що перебувають в бібліотечних фондах проект [Електронний ресурс] . – Режим доступу:

https://ula.org.ua/.../dod

5. Інструкція про організацію та порядок обміну, перерозподілу і розповсюдження документів серед бібліотек України через систему обмінних фондів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

6.Баркова О. Організація фонду онлайнових документів // Бібліотечна планета. – 2003.- №.3.- С.1-18..

7.Бібліотечні фонди: нові тенденції формування та використання [Електронний ресурс] . – Режим доступу:

gorodocka.gromada.org.ua/news/1522301527

8.Бібліотечний фонд: проблеми формування та комплектування[Електронний ресурс] . – Режим доступу:

ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/33693/1/45-236-240.pd

9.Ковальчук О.,Стогній О. Позабюджетне фінансування – пошук джерел // Вісник книжкової палати.-2002.-№2.-с.15-18

10 Гуцул Г. Формування фондів електронних бібліотек: шляхи розв’язання проблеми //Бібліотечна планета.-2010.-№4.-с.7-9.

11.Формування бібліотечного фонду в умовах децентралізації[Електронний ресурс] . – Режим доступу: https://www.slideshare.net/Ternopil_OUNB/ss-69638406

12.Формування бібліотечного фонду як технологічний цикл // Васильченко М.П. Бібліотечні фонди.-Х,1993.-с.22-25

ЗАВДАННЯ:

Кожному студенту підготувати інформаційне повідомлення з одного питання плану

ЗАВДАННЯ:

Скласти схеми проходження вхідних та вихідних документів

14.04. 2 ІБС "Обслуговування в ДІС"

Ця лекція і завдання на дві пари 14,21.04 - 2020р.

Тема 1.3 Основні організаційні форми бібліотечного обслуговування.

Основні питання:

§ Зонування бібліотечного простору

§ Загальна характеристика користувачів сучасної публічної бібліотеки .

§ Бiблiотечний абонемент: призначення, функції. Види абонементів

§ Читальний зал: призначення,функції, органiзацiя обслуговування.

§ Мiжбiблiотечний абонемент (МБА), електронна доставка документа (ЕДД)

§ Позастацiонарнi форми обслуговування користувачiв бiблiотек:призначення,функцi’i.

1. Зонування бібліотечного простору

Сучасна бібліотека покликана бути сьогодні багатоликої і різною: з «гучними» і «тихими» зонами, з відкритими просторами і відокремленими місцями відпочинку. Саме цей принцип ліг в основу реорганізації системи обслуговування багатьох бібліотек. . Бібліотеки переглядають організацію бібліотечного простору, кожного куточка приміщення, зробивши його якомога зручніше і привабливіше для користувачів.

В сучасних бібліотеках можна побувати в різних зонах :

Ø інформаційній зоні,

Ø ділового читання

Ø періодики

Ø релаксації

Ø буккросингу

Ø здоров’я

Ø краєзнавчій

Ø народознавчій

Ø вайфай зоні

Зонування здійснюється різними способами:

· Колірною гамою

· Меблюванням

· Зеленим насадженням

Усі зони різні за оформленням і характером.

Наприклад:

Ø інформаційна зона необхідна для всіх бібліотек. Вона, в основному, знаходиться у вестибюлі бібліотеки і дає можливість бібліотеці розповісти про себе, про всі види послуг,заходи, які відбуваються не лише в бібліотеці, але й в місті, районі, рекламу про найближчі соціокультурні заклади та їх роботу, про місця відпочинку та спортивні секції.

Ø зона релаксації – зона психологічного розвантаження користувачів. Тут створити всі умови для відпочинку, розмістити акваріум, декоративні рослини тощо,юютьсяона спілкування-в цій зоні читачам має надаватись можливість вільного спілкування, ведення дискусій, обговорення книг та важливих тем сьогодення, отримати інформацію про нові надходження.

Бібліотечний дизайн – це багатоаспектна діяльність бібліотека, яка вирішує завдання художнього конструювання бібліотечних будівель і приміщень,створення фірмового стилю бібліотеки на основі поєднання комфортності, естетики, гармонії з навколишнім середовищем і потребами користувачів.

Бібліотечний дизайн включає:

· Використання комфортних , легко збірних та трансформуючих меблів

· Використання поєднання кольорів в бібліотечному інтер’єрі

· Використання природного та штучного освітлення

· Формування корпоративного стилю (логотип, реклама)

Важливий момент у створенні відкритого комфортного бібліотечного простору та розкриття фондів для користувачів - це добре продумана розстановка меблів, перш за все, книжкових і виставкових стелажів. Меблі повинні гармоніювати з усіма іншими деталями і відповідати функціональному призначенню. Саме розстановка і зовнішній вигляд стелажів визначають стиль всієї бібліотеки. Способи розстановки стелажів можуть бути найрізноманітнішими: рівними паралельними рядами, «галереями», «зигзагами». Особливу привабливість в даний час має розстановка стелажів «півколом» або «півовалом».

У Вінницькій міській бібліотеці ім.. Крупської одна із зовнішніх стін була перетворена на велику книжкову полицю . Це – сіті-арт, тобто художній розпис об’єктів.

При комплексному підході до створення інтер’єру потрібно заздалегідь продумати усю кольорову гаму, яка буде використовуватись у бібліотеці. Гармонійне поєднання кольорів повинно викликати у користувачів естетичне задоволення та забезпечувати психологічний комфорт.

Важливе місце належить і світловому дизайну. Слід поєднувати всі види освітлення- природнє, штучне, верхне, бокове, комбіноване та інш.

Бібліотечний дизайн – це реальний засіб підтримки престижу й авторитету бібліотеки в очах громадськості. Добре обладнана, художньо оформлена, гарна і комфортна бібліотека користується популярністю серед користувачів.

В країнах Європи, Америки, Японії в дизайні бібліотеки стає присутнім ландшафтний сад, атракціон, тренажерний зал, ігрові кімнати тощо.

В Україні все більше з'являється бібліотек нового типу, які поєднують в собі кафе і поліфункціональні культурні комплекси, ігрові і спортивні майданчики, Інтернет-центри і творчі майстерні оснащені за останнім словом техніки.

Прикладом сучасної організації бібліотечного простору може бути проект м. Харкова, який передбачає зонування бібліотечного простору, створення комфортних умов для користувачів Центральної дитячої бібліотеки , де створено 5 зон. Мета проекту: створення нового формату бібліотеки, шляхом зонування бібліотечного простору, де діти будуть поєднувати пізнання з дозвіллям та розвитком творчих здібностей, спілкуватися, навчатися, грати, проводити в бібліотеці більше вільного часу, що сприятиме більшій затребуваності бібліотеки у громади.

Ø «SityBooks» , де знаходиться ресепшн (бібліотечна кафедра), ведеться запис нових читачів і видача книг, тут можна буде знайти книги для дорослих і дітей різного віку, твори за шкільною програмою, енциклопедії, кращі твори української та зарубіжної літератури

Ø «Оn-lineSity» -зона интернет и вай фай оснащеній сучасною комп'ютерною технікою.

Ø «Sityгра» - місце психологічного розвантаження для користувачів, де можна поспілкуватися з друзями, взяти участь у культурних заходах і забавах, різноманітних інтерактивних навчальних програмах, інтелектуальних та розважальних іграх.

Ø «Sityфільм» стане відкритим простором для всіх кіноманів. Тут будуть відбуватися презентації, перегляди та обговорення фільмів.

Ø «Sityмузика» місце пов’язане з музикою, ви зможете знайти та послухати записи улюблених музичних творів “скачати” популярні мелодії, взяти участь у музичних іграх, заспівати караоке.

Досить важливу роботу в цьому напрямку проводить Вінницька ОУНБ ім. К.А.Тімірязева - переможниця конкурсу „Вчимося створювати гармонію і успіх». Саме в цій бібліотеці в тихій і спокійній атмосфері можна почитати книжку, погортати журнали та газети, подивитися кіно, взяти участь у заняттях гуртків за інтересами та клубів вивчення іноземних мов, відвідати презентації нових книг або «зависнути» в Інтернеті. І все це абсолютно безкоштовно*. Разом з тим було проведено чимало тренінгів для бібліотекарів України , щодо основних напрямів розвитку дизайну в бібліотеках, організації бібліотечного простору, нові бібліотечні меблі, вибір та значення кольорової гами, бібліотечне зонування та вимоги до них тощо.

Таким чином, створювані в бібліотеках «багаторівневі» моделі з зонами роботи і відпочинку максимально відповідатимуть запитам та інтересам користувачів, де кожний займатиме свій рівень - певну зону «розкритого» простору. При цьому зонування не має «жорстких» кордонів і кожен читач, при бажанні, може вільно переходити з рівня на рівень, поки не знайде для себе най зручніше місце. Він буде із задоволенням відвідувати ту бібліотеку, де комфортно, затишно і сучасно не тільки завдяки інноваційним методам роботи, але і завдяки сучасному зовнішньому вигляду, внутрішньому функціональному дизайну, креативному і дружньому середовищу

Загальна характеристика користувачів сучасної публічної бібліотеки

Користувач бібліотеки – фізична чи юридична особа, яка звернулася до послуг біболітеки. (Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»:Зміни і доповнення 2009р.)

Користувачами публічних бібліотек України на сьогодні є:

· Працівники владних структур;

· Спеціалісти різних галузей народного господарства ;

· Діти, школярі ,студенти та молодь.

· Підприємці;

· Пенсіонери;

· Безробітні(серед яких чимало молоді)

· Віртуальні користувачі бібліотеки

Бiблiотечний абонемент: призначення, функції. Види абонементів.

Абонемент- це структурний пiдроздiл вiддiлу обслуговування, в якому здiйснюсться видача документiв з фонду бiблiотеки для використання їх за межами бiблiотеки на певних умовах. (термiн видачi,зберiгання).

Основними регламентуючими документами абонементу є: «Положення про абонемент» , «Посадовi iнструкцii працівників» абонементу, «Правила користування бібліотекою»

Абонемент iснус в усiх бiблiотеках. Головним в роботi з користувачами на абонементi с допомога в організації читання, вмiле задоволення усіх запитiв,старанне вивчення iнтересiв користувачiв.

Органiзацiя абонементу в бiблiотеках набула наступних форм:

1. Загальний абонемент;

2. Функцiональний абонемент;

3. Галузевий (с пецiалiзований)абонемент;

4. Груповий абонемент (за читацькими групами)

Загальний абонемент. При такiй формi органiзацii все обслуговування користувачiв (запис користувача,видача та прийняття книг,їх рекомендацiя, проводиться одним бiблiотекарем). Ця форма характерна для невеликих бiблiотек. В склад користувачiв мiських,район них бiблiотек входять рiзнi груп и користувачiв:

молодь,робiтники,підприємці, iнженерно-технiчний персонал.,iнтелiгенцiя,студенти,пенсiонери,користувачi з обмеженими можливостями,учнi та iн.. Вивчаючи склад своїх користувачiв бiблiотекар звертас особливу увагу на основнi групи користувачiв. На абонементi найбiльше проявлясться принцип диференцiйованого обслуговування користувачiв,iндивiдуальної роботи з ним.

Функціональний абонемент — його сутнiсть полягас в роздiленнi процесу обслуговування на ряд операцiй,кожна з яких закрiплюсться за окремим працiвником бiблiотеки. Найбiльш квалiфiкованому доручають рекомендацiю документiв,iншим - запис до читацького формуляру та iн..функцїi.

Галузевий абонемент - його характерною особливiстю є те,що видача книг користувачам проходить в декiлькох галузевих вiддiлах. В кожному з них працюс бiблiотекар, який вiдповiдае за частину фонду абонементу (певну галузь).

Груповий абонемент- найбiльш послiдовна органiзацiя диференцiйованого обслуговування користувачiв. Всi користувачi абонементу подiляються на групи i роботу з кожною групою проводиться вiдповiдна особа. Для ефективної роботи групового абонементу слiд вивчити склад читачiв i правильно видiлити читацькi групи. Обов’язково видiляеться група молодi,тому що ця категорiя найбiльш ефективною i прогресивною системою обслуговування користувачiв. При вiдкритому доступi користувач може сам пiдбирати собi книги для читання,вивчати бiблiотечний фонд. При вiдкритому доступi значно покращусться обслуговування всiх груп користувачiв.

Процес обслуговування користувачiв на абонементi починаеться iз заповнення формуляра користувача i ресстрацiйної картки . Заповнення формуляра — це не просто технiчна робота,бiблiотекар повинен провести бесiду,при потребі екскурсiю до бiблiотеки,ознайомити з розстановкою фонду, ДБА, перiодикою, послугами бiблiотеки, ознайомити користувача з «Типовими правилами користування бібліотекою», (2001р.) режимом роботи закладу.

На абонементі бiблiотеки ведуться такі первиннi облiковi документи:

• Формуляр читача

• Ресстрацiйна картка облiку

• Щоденник роботи бібліотеки, який складасться з чотирьох частин

Ч. 1 «Облiк складу читачiв та відвідувань»;

Ч.2. «Облiк видачi документів»;

Ч.3. « Облiк масовоi роботи»,

Ч.4 «Облік бібліографічних довідок»

Ч5 «Нестаціонарні форми обслуговування»

• Зошит облiку документiв ,отриманих по МБА

• Облiк документiв отриманих по ВСО (внутрiсистемному обмiну)

• Зошит незадоволених запитiв користувачiв.

Всі документи,які видаються користувачеві додому записуються до формуляра користувача,термiном на 30 днiв. ( Не бiльше 5 книг). Формуляр мiстить такі відомостi : дата запису, інвентарний № книги, віддiл, автор, назва документу, підпис користувача, пiдпис бiбліотекаря. При видачi документа його книжковий формуляр вкладасться у Формуляр користувача,а на листку термiну повернення проставлясться дата повернення документа в бiблiотеку. За кожен отриманий документ користувач роэписусться окремо. Щорічно, з початком нового календарного року проводиться перереєстрацiя користувачiв в бiбліотецi. В кiнцi кожного робочого дня бiблiотекар обов’язково підводить пiдсумки роботи заносячи дані до «Щоденника роботи» .

На абонементi формуляри користувачiв розставляються за термiнами повернення документiв,а в межах терміну - за порядковими ресстрацiйними номерами формулярiв користувачiв.

Читальний зал — це пiдроздiл вiддiлу обслуговування бiблiотеки з особливим примiщенням,де вiдвiдувачi можуть працювати з рiзними документами, перiодичними виданнями, кiнофотофонодокументами ,електронними документами. Брати документи та iншi матерiали додому як правило,заборонясться.

Переваги читального залу:

• Можна отримати для роботи необмежену кiлькiсть документiв;

• В читальному залi можно користуватися не лише фондом ч/з,а й iнших вiддiлiв ЦБ та всiєї ЦБС;

• Можна користуватися вiльно довiдковими виданнями.

Головною перевагою читального залу є : — доступнiсть усього фонду бiблiотеки ,в тому числi рiдкiсних i особливо цiнних видань,довідкових та перiодичних видань.

Читальнi зали подiляються на:

Ø Загальнi

Ø Спецiалiзованi

Ø Електронні

Ø Гібридні

У бiльшостi бiблiотек лише один читальний зал: - загальний. Прикладом спецiалiзованих читальних залiв можно назвати читальний зал перiодики, читальний зал вiддiлу мистецтва ,читальний зал iноземної лiтератури, перiодики та iн..

Книжковий фонд читального залу — закритий. Користувач мас право вiльного доступу до ДБА читального залу ,до якого входить фонд довiдкових i бiблiогрофчних видань,фонд перiодичних видань. Фонд загального читального залу — унiверсальний.

В обласних наукових бiблiотеках органiзовують читальнi зали галузевоi лiтератури ,а також за видами документiв.

Технiка роботи ч/з з обслуговування вiдвiдувачiв така ж як i на абонементi. В читальному залi запис виданих видань в формулярi користувача не обов’язковий. Формуляри виданих книжкових видань вкладаються в формуляр користувача. Книговидача оформлясться в тому випадку,коли це необхiдно для керiвництва читанням. Формуляри користувачiв в читальному залi роэставляються за порядковими номерами ,згiдно реестрації в алфавiтнiй книзi. В читальному залi ведеться облiк незадоволених запитiв користувачiв,данi якого передаються до вiддiлу комплектування i обробки єдиного фонду.

Як правило, при читальних залах органiзовуеться робота клубiв за iнтересами, любительських об’єднань, лiтературних вiталень,кав’ярень.(наприклад – («Оберiг» Тульчинська ЦБ, «Криниця» - Немирiвська ЦБ, «Подiльськi оденьки» -Барська ЦБ.)

На базi фонду читальних залiв ЦБ створюються також — регiональнi центри інформації.

Електронні читальні зали

В наш час в н бiблiотеках вже органiзовуються електроннi читальнi зали, інтернет —салони, інтернет-центри

Спеціальнізовані читальні зали, наприклад, зали періодики або карт, мають відповідні меблі для зручного користування виданнями великого формату.

У читальних залах як правило є можливість перегляду мікрофільмів за допомогою спеціального проектора.

Сучасні читальні зали оснащені комп'ютерами для пошуку та замовлення необхідних видань в електронному каталозі. Для користувачів пропонуються також комп'ютеризовані робочі місця з доступом до мережі інтернет. Читальні зали можуть бути оснащені системою VLAN з доступом до платних банків даних, безкоштовно доступних для читачів лише в приміщенні бібліотеки.

Читальна електронна зала (у структурі відділу обслуговування) надає користувачам можливість:

§ вільного доступу до ресурсів бібліотеки;

§ користуватися ЧЕЗ для потреб, пов’язаних з пошуком і отриманням інформаційних ресурсів ( пошук в ЕК);

§ отримувати консультації бібліотекарів щодо пошуку інформації в онлайнових ресурсах;

§ самостійно працювати з текстовими редакторами;

§ копіювати матеріал на електронні носії;

§ користуватися електронними носіями та літературою одночасно та ін.

§ видача літератури читачам для роботи у читальному залі

-безкоштовне користування інтернет та WI-FI

-користування електронним каталогом

-користування картотекою періодичних видань

-чорно-біле ксерокопіювання

-копіювання інформації на принтері

Гібридний читальний зал:

Фонд гібридного читального залу сформований з:

книжково-журнальних видань;
електронних повнотекстових документів;
локальних електронних видань.

Міжбібліотечний абонемент – бібліотечний абонемент, заснований на взаємному використанні фондів бібліотек країни відповідно до встановлених правил і спрямований на задоволення наукових, виробничих та просвітницьких потреб, а останнім часом і потреб у відпочинку, розвагах. Згідно Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (розд.1 “Загальні положення”) МБА – це форма бібліотечного облуговування, заснованого на взаємному використанні бібліотечних фондів і довідково-пошукового апарату бібліотек.

Система МБА будується за територіально-галузевим принципом. При відсутності потрібго документа в бібліотеці спочатку перевіряється наявність документа на даній територіїї і тільки у випадку його відсутності замовлення пересилається у вищий центр МБА; якщо цього документа немає в країні, може використовуватись міжнародний абонемент. У цій системі кожна бібліотека може бути і замовницею документів, й одночасно фондозберігачем. Універсальними центрами МБА виступають центральні бібліотеки, обласні універсальні наукові бібліотеки, Національні бібліотеки України та зарубіжні бібліотенки бібліотеки.

По МБА у тимчасове користування видаються оригінали або копії вітчизняних та іноземних книг, брошур, журналів, спеціальних видів технічної літератури, нот, образотворчих та картографічних видань, включаючи й ті, що представлені у фонді в єдиному примірнику. Але існують деякі обмеження: рукописи, рідкісні та найбільш цінні видання, матеріали з газет, журналів видаються лише у вигляді мікрофільмів або копій; літературно-художні твори – тільки для наукової роботи. Якщо бібліотека не може задовольнити деякі запити по МБА, то за певну платню може бути виготовлена копія потрібного документа.

Бланк- замовлення – стандартний, складається з 3-х частин, має 6 сторінок.

Послуга МБА платна.

На сьогоднішній день існує послуга ЕДД (електронна доставка документа)- надання копій документів, окремих статей, або частин книг на постійне використання користувачем.

Основні процеси:

· Інформаційний пошук документа

· Оформлення замовлення

· Оплата послуг

· Отримання документа

У практиці світових бібліотек оплата здійснюється передоплатою , або в онлайн-режимі

Для поліпшення умов користування бібліотечними фондами і наближення книги до трудових колективів і населення ЦБС використовують нестаціонарне обслуговування.

Нестаціонарне обслуговування дозволяє наблизити книгу до місця праці, навчання, прроживання, відпочинку; сприяє розвитку безперервної освіти людини, надає літературу з фаху безпосередньо за місцем роботи, враховуючи різні умови праці.

У наш час в основу діяльності вітчизняних бібліотек покладено принципи доступності інформації, просування знань до населення. Бібліотеки реалізуючи ці принципи орієнтуються не лише на забезпечення інформацією в межах стаціонарною бібліотекою, а й активно використовують поза стаціонарні форми обслуговування, у такий спосіб розширюючи інформаційний, культурний та освітній простір, без якого життя місцевих громад сьогодні важко уявити.

Практика обслуговування мешканців віддалених населених пунктів, трудових колективів, гуртожитків відома ще з середини минулого століття, коли організовували пересувні бібліотеки,пункти видачі літератури, бригадні та колективні абонементи, бібліобуси.

З часом використання нестаціонарних форм обслуговування в багатьох регіонах нашої країни почало скорочуватися.

Разом з тим використовуються такі нестаціонарні форми обслуговування як:

Бібліотечні пункти організовують на виробничих ділянках фабрик, заводів, лікарнях, санаторіях, профілакторіях, молодіжни х громадських організаціях. Робота бібліотечних пунктів здійснюється на основі договорів, які передбачають співпрацю бібліотек та тих закладів і організацій на базі яких створені бібліотечні пункти.. Біліотеки забезпечують пункти літературою, організовують її обмін, а обслуговування проводить працівник організації після навчання в бібліотеці.

Виїздні читальні зали найчастіше організовуються в пансіонатах ветеранів ВВВ. Виїздні читальні зали працюють декілька разів на місяць. Зміст роботи

Книгоношення – форма нестаціонарного обcлуговування, що полягає в доставці книг та інших матеріалів із стаціонарної або пересувної бібліотеки активістом за місцем проживання або роботи користувача. Особливо велике значення книгоношення має в сільській місцевості та для обслуговування осіб, що з певних причин не можуть відвідувати бібліотеку (інваліди, люди похилого віку тощо).

Книгоноша призначається з числа найбільш активних відвідувачів бібліотеки. На кожного користувача, якого книгоноша обcлуговує вдома, заповнюється формуляр, де ставиться помітка, що цей відвідувач обслуговується книгоношею (букви “Кн” та прізвище книгоноші). Формуляри зберігаються на абонементі бібліотеки за роздільником з прізвищем книгоноші. Коли він відвідує користувача, то разом з книгою бере його формуляр, де ставить відмітку про повернення або видачу документів, а користувач обов‘язково розписується.

Бригадний абонемент – форма нестаціонарного облуговування колективів підприємств, бригад. Здійснюється на основі загальних правил роботи бібліотечного пункту. Переваги БА : розширення сфери читання та користування інформацією, більш стійкий характер зворотнього зв‘язку з користувачем, урахування особливостей конткретного виробничого колективу, його актуальних виробничих завдань.

Пересувні бібліотеки змінюють місце знаходження з метою обслуговування районів, територіально віддалених від стаціонарної бібліотеки.

Бібліобус – пересувна бібліотека, що розміщується в спеціально обладнаному автомобілі і призначена для обслуговування користувачів, які за характером своєї трудової діяльності або за умовами побуту не можуть користуватися стаціонарною бібліотекою. Організовує роботу бібліобуса центральна бібліотека. Графік виїзду на маршрути затверджується директором ЦБС Запис користувачів і видача видань в бібліобусі здійснюється у відповідності з правилами, прийнятими в стаціонарній бібліотеці.

Фонд бібліобуса, який періодично поновлюється, включає літературу по всіх галузях знань з врахуванням економічного профілю трудового колективу та потреб користувачів. Для задоволення різноманітних запитів використовується єдиний фонд ЦБС. Облік роботи бібліобуса ведеться в щоденнику, який використовується в стаціонарних бібліотеках

А ще є автобуси які називають – „бібліомобіль Для осіб з обмеженими можливостями влаштовано спеціальний підйомник. Бібліомобіль обслуговує соціально незахищених людей: дитячі будинки і садки, центр психолого-педагогічної реабілітації и корекції для дітей-інвалідів «

Сучасні пересувні бібліотеки

· Бібліотека – «читаючий тролейбус» (в Миколаєві)

· Читаючий трамвай (у Вінниці)

· Мобільна бібліотека для безпритульних (встановлена в парку в Москві)

· Верблюжа бібліотека (в Африці унікальний проект Національноїх бібліотеки-де щотижня в обумовлених місцях бібліотекарі розкладають для кочівників свій фонд під деревами і все плем’я збирається і обирає собі книги до наступного візиту

· Бібліотека на колесах в Мехіко (на відміну від звичайних бібліотек на колесах, що мають невеликі колекції, мексиканська бібліотека є справжнім культурним центром, яка створена на платформі вантажівки, частина якої піднімається і може трансформуватись у сцену

· Бібліотека в підземці Нью-Йорку, де встановлена віртуальна книжкова полиця і пасажири мають змогу зі своїх смартфонів читати 10 сторінок книг

· Бібліотеки самообслуговування в Китаї де книги можна отримати з автомата. Вже створено понад 100 таких автоматів)

Контрольні запитання:

2. Зонування сучасної бібліотеки.

3. Розкрийте специфіку обслуговування користувачів на абонементі.

4. Розкрийте специфіку обслуговування користувачів в читальному залі.

5. Що ви включаєте в поняття “бібліотечний пункт”, назвіть особливості організації його роботи.

6. Які категорії користувачів обслуговують книгоноші? Розкрийте техніку обслуговування користувачів шляхом книгошошення.

7. Дайте визначення МБА.

8. Назвіть основні правила користування МБА.

Домашнє завдання:

1.Ситуаційне завдання: В бібліотеку звернувся читач. Книга, яку він запитує, в бібліотеці відсутня. Покажіть ваші дії.

2.Здійсніть моніторинг сайту Вінницької ОУНБ ім К.А.Тімірязева та покажіть систему відділів обслуговування користувачів. Інформацію подайте в таблиці

№ з.п.	Назва відділу чи сектора обслуговування користувачів	Основні завдання відділу

Виконані завдання надсилайте на електронну пошту valentina_tyk@ukr.net

13.04

3 ІБС

Продовжуємо підготовку до екзамену

3.Розкрийте особливості інтерактивного обслуговування користувачів публічних бібліотек України як шляху до самообслуговування.

Надання інтерактивних послуг – відносно новий напрям в інформаційній діяльності, що дедалі більше поширюється в практиці публічних бібліотек . Створення інтерактивних каналів самообслуговування користувачів – нове в практиці сучасних бібліотек. Здійснюючи моніторинг інтернет-ресурсів про роботу сучасних зарубіжних бібліотек, я дізналася, що, наприклад в міжнародному аеропорті Амстердаму створено першу у світі бібліотеку по самообслуговуванню, в якій в електронному вигляді представлено перекладені 30- мовами художні твори письменників Нідерландів та колекція мультимедійних матеріалів про культуру країни. Подібні бібліотеки влаштовані і в метро Нью-Йорку.

«Мобільна бібліотека». У Києві. Це триколісний електровелосипед з книжковою шафою. Він дасть змогу обслуговувати жителів віддалених від стаціонарних бібліотек мікрорайонів масиву Троєщина, популяризувати книги та читання серед населення району та послуг, які надає бібліотека.

До екологічного електровелосипеду прикріплена книжкова шафа, в яку вміщається близько 50 примірників. Також в рамках проєкту ми маємо два планшети, щоб читачі мали змогу щось почитати і в електронному вигляді, банк-зарядку для мобільних та роздаємо вай-фай. Мобільна бібліотека працюватиме з весни до пізньої осені.

Наявність Інтернету дала змогу книгозбірням України задовольняти різноманітні соціальні запити населення.На підставі вебометричного аналізу сьогодні в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів публічних бібліотек України в режимі інтерактивного доступу можна виокремити такі складові:

· Інформування про бібліотеку –це постійне вдосконалення вебсайтів та блогів бібліотек, а також активних посилань на інтенет-ресурси :веб-адреси інших бібліотек, посилання на періодичні видання, що мають електронні аналоги, книжкові магазини, веб-адреси енциклопедій, словників, тематичні сайти

· Інфоормування про інтернетресурси власної генерації :власні бази даних фактографічних, краєзнавчих, повнотекстових видан.

· Електронні каталоги представлені на сайтах не лише ОУНБ, але й публічних бібліотек

· Віртуальні виставки, бук трейлери – використовуються для популяризації читання та книг

· Бібліотечні послуги дистанційного самообслуговування , саме сюди входить:

- запис до бібліотеки в онлайні - дана послуга ще не набула поширення. Досить активно вона використовується вНаціональній історичній бібліотеці, Запорізькій ОУНБ.

- віртуальна бібліографічна довідка Започаткована Національною Бібліотекою.кою України для дітей.проект «Віртуальна бібліографічна довідка» (2005р.) На сьогодні в ОУНБ діє 18 служб віртуальної бібліографічної довідки в т.ч. і у Вінницькій ОУНБ

-довідкова служба професійного спрямування – «Бібліотечному фахівцю» - методичний сайт національної парламентської бібліотеки України..

- замовлення літератури в онлайні –

- електронна доставка документа– доставка електронних копій джерел (статей з газет та журналів, фрагментів книг)Дана служба вже діє в 8 - обласних бібліотеках

- Продовження терміну дії абонента (продовження терміну користування документом)

- Розсилання інформації електронною поштою – де користувач може отримати на електронну скриньку інформацію про бібліотечні заходи, нові надходження

- Зони вай-фай

- Віртуальні екскурсії (НПБУ, Вінницька, Дніпроп., Микол.)

- Важливого значення набувають сайти бібліотек із зворотнім зв’язком з користувачами «Гостьова книга», «Ваші враження про наш сайт.

Таким чином, можна сказати, що обслуговування користувачів в інтерактивному режимі – перспективний напрямок бібліотечного обслуговування, що динамічно розвивається і тісно пов’язаний із забезпеченням вільного доступу до інформації та можливостями отримати її самостійно.

4.Назвіть основні групові форми соціокультурної роботи бібліотек та їх тематичне спрямування.

До групових форм роботи з користувачами належать, гуртки та клуби за інтересами, любительські об’єднання, літературні салони, літературні кав’ярні, літературні вітальні Групові форми роботи – одна із форм диференційованої роботи з різними групами користувачів, що найбільш вдало задовольняє їх читацькі потреби, вони стають логічним продовженням індивідуальної роботи з читачами. Клуб створюється для спілкування людей, які мають єдину мету, завдання, інтереси, для обміну думками, удосконалення знань в тій чи іншій галузі науки, літератури, людської діяльності, сприяє становленню особистості. Об'єднання – той самий клуб, тільки з розвинутою структурою (секціями).

Групові формування можуть мати таке тематичне спрямування :

· Художньо-мистецтвознавчі (любителів художнього слова, музики, театру, кіно, образотворчого мистецтва, пісні, танцю, фольклору, фотомистецтва) При Тульчинській ЦРБ діє літературно мистецьке обєднання «Оберіг» який об’єднує письменників, поетів, композиторів, художників Тульчинщини. Члени даного клубу проводять свої засідання в читальному залі бібліотеки, випустили декілька збірок поетичних творів. Працюють на основі « Положення про клуб», плану роботи. Літературно-мистецький гурт «Зимова вишня» при Вінницькому Будинку поета, обєднання молодих поетів навчального закладу «Сузіря» та інш Літературна молодіжна кав’ярня ЛітТЕРА», «Мистецька світлиця»,

· Фізкультурно-оздоровчі (шахово-шашкові клубт,історії національного спорту,, любителів бігу, більярду, клуби вболівальників) – «Хід Королеви», «Дім здоров’я», «Здоровим будь»

· Природничо-науковІ (любителів подорожів, туризму, садівників, квіткарів, городників, птахів, бджолярів, риболовів)- «Сад і город моєї мрії»,

· Краєзнавчі – «Надбужжя», «Моє Поділля», «Берегиня», «Криниця», «Дивокрай»

· Виробничо-технічні (технічної творчості, винахідників, комп’ютерної техніки, авіакораблемоделювання)

· Конкурсно-розважальні – «Ерудит»,

· Клуби сімейного дозвілля – «Чорнобривці», «Дивовижна бісеринка», «Чарівні руки»,»Веселий клубок», «Співрозмовник»

· Клуби для дітей – «Бібліознайко», «Веселка», «Маленькі леді та юні ждельтельмени», «Смайлик», «Чомусик»

Кожний напрямок можна ще більше деталізувати. Наприклад, літературні клуби любителів окремих видів і жанрів літератури (історичного, поезії, фантастики, детективів, приго Можна виділити клуби, створені на основі інтересів якої- небудь однорідної групи: Вікової - підлітків, дітей, літніх людей. Соціальної - воїнів-ветеранів, молодої сім’ї. Професійної - лікарів, вчителів та ін.

Методика створення клубів за інтересами різних видів має багато спільного, особливо на початковому етапі.

Для того,щоб створити подібні об'єднання,клуби,гуртки слід насамперед :

· Виявити зацікавлених в цьому людей

· Обрати раду клубу

· Обрати досвідченого,знаючого творчого працівника який може очолити клуб.

· Розробити «Положення про клуб» та «Програму клубу»

· Клуби, об'єднання працюють на основі плану роботи на поточний рік.

· Засідання проводяться здебільшого 1 раз в місяць у формі:
літературно-музичних вечорів,презентацій книг,зустрічей з цікавими людьми та ін.

· Робота цих об'єднань висвітлюєтьсяна сайтах та блогах бібліотек, в соціальних мережах, в періодиці, по телебаченню і служить засобом підняття іміджу бібліотеки її рекламою.

· На кожен проведений захід в бібліотеці ведеться документація,яка включає в себе: план підготовки масового заходу,план проведення масового заходу.сценарій.

5.Охарактеризуйте нові напрями організації бібліотечного простору: зонування та дизайн публічних бібліотек.

В сучасних бібліотеках можна побувати в інформаційній зоні, зонах ділового читання, періодики, релаксації, буккросингу, здоров’я, краєзнавчій, народознавчій, вайфай зоні. Зонування здійснюється різними способами:

· Колірною гамою

· Меблюванням

· Зеленим насадженням

Усі зони різні за оформленням і характером.

Наприклад:

Бібліотечний дизайн включає:

· Використання комфортних , легко збірних та трансформуючих меблів

· Використання поєднання кольорів в бібліотечному інтер’єрі

· Використання природного та штучного освітлення

· Формування корпоративного стилю (логотип, реклама)

Ø «Оn-lineSity» -зона интернет и вай фай оснащеній сучасною комп'ютерною технікою.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ

11.04.2020

2 ІБС « Обслуговування в ДІС»

Виконати індивідуальне завдання:

Використовуючи інтернет - ресурси дослідити соціокультурну діяльність музею України та заповнити таблицю:

Салій Галина - Вінницький краєзнавчий музей

Кушнір Діана – Вінницький художній музей

Якобенчук Олена – Вінницький музей-садиба М. Пирогова

Лукашенко Ольга - Вінницький літературно- меморіальний музей ім. М.Коцюбинського

НАПРИКЛАД

Назва музею:__________________________________________________________

Вінницький літературно- меморіальний музей ім. М.Коцюбинського

№ з.п	Форма заходу	Тема заходу	Дата
1	Майстер-клас	По виготовленню народної ляльки	25.03.2020
2	Творчий вечір	«Червоне - то любов..»	15 - 2020
3	Тематична екскурсія	«…..»

8.04.2020

1 ІБС ОПМД

Тема№ 2 Формування та комплектування бібліотечного фонду.Електронний фонд.

Мета: Ознайомити студентів з основними процесами формування бібліотечного фонду.Подати основні відомості про види моделей бібліотечного фонду.

Основні питання:

1.Основні процеси формування бібліотечного фонду. Актуалізація БФ.

2. Комплектування БФ та його види

3. АРМ «Комплектатор»

4. Формування фондів електронних бібліотек.

Кожна бібліотека проводить певну роботу з комплектування, упорядкування, підготовки до використання користувачами та збереження фонду, тобто його формування.

1.Формування бібліотечного фонду – це сукупність процесів комплектування, організації та вилучення творів друку і інших документів , що здійснюється згідно з установленими правилами

Основним принципом формування бібліотечного фонду сьогодні є його оптимізація на основі поетапного кількісного скорочення шляхом систематичного очищення фондів від зношеної, морально застарілої, непрофільної літератури та якісного поповнення документами підвищеного попиту, різними за видами, тематикою, мовами, використовуючи для цього всі можливі джерела, бюджетні та позабюджетні кошти.

Як же у наш нелегкий час сформувати такий фонд? Рекомендації Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ (ІФЛА) наступні:

“Гарний бібліотечний фонд не обов'язково має бути великим, особливо в новому світі цифрової інформації. Відповідність фондів потребам місцевої громади важливіша, ніж обсяг фонду” (п. 4. 4).

“Менші за обсягом фонди високої якості будуть користуватися більшим попитом, ніж великі фонди зі значною часткою застарілих та зношених документів, де більш нові твори можуть загубитися серед книг середньої якості“ (п. 4.5).

Принципи комплектування, сформульовані у Маніфесті ЮНЕСКО - ІФЛА 1994 р.: "У фондах повинні зберігатися матеріали, що відповідають інтересам усіх вікових груп. Бібліотечні фонди і послуги мають включати всі види носіїв інформації, сучасні технології, а також традиційні матеріали. Матеріали мусять відображати сучасні тенденції та еволюцію суспільства, а також основні віхи людської діяльності".

Технологічний цикл формування бібліотечних фондів розпочинається з процесу комплектування,. Придбані документи необхідно привести в стан, придатних для їх використання читачами, тобто прийняти їх, облікувати, технічно обробити, розмістити в приміщенні та розставити на полицях. З часом виникає необхідність вилучення документів з бібліотеки.

Цикл формування фонду здійснюється в кожній бібліотеці, однак сукупність його процесів процедур та операцій не однакова. У великих бібліотеках та ЦРБ він набагато складніший ніж в невеликих бібліотеках.

Поняття актуалізації фондів включає комплекс заходів:

– очищення фондів від пасивної частини, яка утворилась за рахунок видань, що втратили актуальність, надійшли до фондів випадково і були непрофільними для конкретної бібліотеки, фізично зношені і непридатні для використання;

– поповнення фонду сучасною як різногалузевою літературою, так і художніми виданнями історичної тематики, творами українських письменників, сучасних зарубіжних майстрів слова тощо;

– оновлення фонду (взамін фізично зношених та втрачених видань) кращими зразками минулих років, класиків української та світової 10 літератури, які не втрачають актуальності з часом;

– розкриття фонду, що означає зручне розміщення і вільний доступ, організація виставок, полиць, інформаційних куточків.

2.Комплектування бібліотечного фонду – один з основних процесів технологічного циклу з формування бібліотечного фонду.

Комплектування - це відбір творів друку та інших документів відповідно до завдань та потреб користувачів

Принципи комплектування бібліотечних фондів.

Здійснювати цілеспрямований відбір документів бібліотека може лише на підставі певних принципів.

Принцип д о с т у п н о с т і передбачає безплатне користування, наближення їх до населення, робота в зручні часи для читачів, підбір фонду за мовою, враховуючи попередню підготовку читачів.

Принцип о б „ є к т и в н о с т і зумовлює змістовний склад фонду. Це означає що в фонді бібліотеки повинна збиратись література,, що висвітлює погляди різних партій, громадських організацій. Але документи за змістом повинні бути достовірними та науковими.

Принцип - п р о ф і л ю в а н н я та к о о р д и н у в а н н я - фонд повинен відповідати запитам читачів Цей принцип дає можливість індивідуалізувати фонд кожної бібліотеки, а в сукупності досягти необхідного за кількістю та якістю фонду регіону. У наслідок профілювання фонд кожної бібліотеки умовно можна поділити на дві частини : типову ( загальну для більшості бібліотек даного типу ) та місцеву ( що відповідає особливостям регіону) До місцевої частини належить і фонд краєзнавчої літератури.

Принцип п л а н о м і р н о с т і та с и т е м а т и ч н о с т і – визначає обсяг та місце літератури з тієї чи іншої галузі, типу, мови. Тут слід враховувати тип бібліотеки і від цього встановлювати процент літератури по галузях знання.

Принципи комплектування бібліотек тісно пов”язані між собою і порушення одного із них призводить до порушення системи фондів в цілому.

Види комплектування

Розрізняється три основних види комплектування:

- Поточне – відбір та поповнення наявного фонду бібліотеки новими документами.

- Ретроспективне – відбір та поповнення фонду бібліотеки виданнями минулих років, відсутніми в бібліотеці чи є в малій кількості.

- Рекомплектування – очищення фонду від застарілих, зношених та непрофільних документів

Поточне комплектування. Об’єктом поточного комплектування є нові видання, які бібліотека має придбати з належною повнотою примірників. Для оперативного проведення даного виду комплектування слід систематично вивчати перспективні та поточні бібліографічні та інформаційні посібники про вихід нової літератури. Це каталоги видавництв, книготорго-вельні бюлетні, проспекти на нові книги, каталоги періодичних видань , Літопис книг, Каталоги товариства Знання, Кондор, інформаційний бюлетень „Книги України” та ін., а також інформацію про вихід нової літератури, поміщену в періодичній пресі ,книгах та підручниках , Інтернеті

Основою поточного комплектування є попереднє замовлення на літературу. Бібліотекарю необхідно вміти по бібліографічних записах визначати цінність документа і доцільність придбання його у фонд.

Весь комплекс робіт по здійсненню попереднього замовлення здійснюється в певній послідовності:

1.Виявлення бібліографічних посібників на допомогу комплектуванню.

2.Одержання їх з різних джерел, визначення строків роботи з ними..

3.Вивчення бібліографічних посібників на допомогу комплектуванню.

4Відбір за бібліографічними записами необхідних бібліотеці видань, визначення їх кількості.

Підрахунок кількості та вартості видань, оформлення замовлення.

6.Надсилання замовлення книготорговельну організацію

7.Збереження бібліографічних посібників і створення на основі них картотеки поточного комплектування.

Ретроспективне комплектування:

У процесі роботи з фондом бувають деякі прогалини. Це насамперед пов”язано із зміною профілю району, що призводить до зміни складу читачів , зазубленням

літератури, непридатність їх до використання.

Ретроспективне планування – це поповнення фонду профільними виданнями , або темами, що придбані в недостатній кількості.

При ретроспективному плануванні слід вивчати фонд бібліотеки шляхом якісного вивчення фонду та за допомогою вивчення та аналізу незадоволених запитів читачів.

При ретроспективному комплектуванні велике значення мають ретроспективні посібники, Літописи книг, рекомендаційні списки літератури, поміщені в книгах та підручниках, статтях.

Після ретельного вивчення ретроспективних посібників та зошиту відмов та пропозицій читачів приймається рішення про доцільність замовлення певного документу.

Бібліографічні записи на дані книги створюють картотеку ретроспективного комплектування.

Рекомплектування - очищення фонду від застарілих, зношених та непрофільних документів Рекомплектуванню підлягають документи, які не використовуються користувачами бібліотеки, тому що не відповідають профілю зони, яка обслуговується, або застарілі та зношені документи.

Важлива роль в комплектуванні бібліотеки належить замовленням на періодичні видання, яке проводиться згідно каталогів періодичних видань. На основі створеного замовлення створюється реєстраційна картотека газет та журналів.

АРМ „Комплектатор» (Програма ІРБІС)

являє собою автоматизоване робоче місце бібліотекаря, який на основі спеціального вводу даних виконує роботу по комплектуванню і обліку фонду бібліотеки, а саме:

ü Введення коротких відомостей про книготорговельні та книгорозповсюджуючі організації для оформлення замовлень на літературу.

ü Контроль за виконанням замовлень

ü Введення даних для сумарної книги

ü Списання документів

ü Автоматична передача даних для електронного каталогу

ü оформлення підписки на періодичні видання

Інтерфейс АРМ складається з чотирьох робочих зон:

ü Замовлення

ü Надходження

ü Вибуття

ü Підписка

3.Формування фондів електронних бібліотек.

Ви значення понять «електронний», «цифровий», «Віртуальний фонд»

Термін «Електронна бібліотека», «електронний фонд» на сьогоднішній день є широко вживаним. Це пов’язане з масовим виникненням великої кількості повнотекстових електронних документів, загальнодоступних через Інтернет.

Віртуальний фонд - це не аналог традиційного бібліотечного фонду, а складна інформаційно – бібліотечна система. Це фонд бібліотеки, де документи зберігаються в цифровій формі та доступні для роботи з комп’ютера .

Це дозволяє надійно зберегти і ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів, через глобальну мережу комп’ютерних систем доступних при допомозі телекомунікаційної мережі зв’язку.

Книгозбірні завдяки глобальним комп’ютерним мережам мають змогу трансформуватися в „бібліотеки без стін” з віртуальним фондом і цим самим втілити в життя задуми бібліотекознавців, висловлена автором десяткової класифікації Мелвілем Д’юї. ”Якщо стара книгозбірня була джерелом, до якого йшли всі прагнучи знань, то нова – це водогін що розносить живлючу вологу по домівках.

Віртуальний фонд – це фонд текстових електронних ресурсів, які зберігаються в Інтернеті на так званих WWW – серверах кожен сервер має свою адресу, код. Word – Wide – Web – всесвітня павутина

Проекти створення електронних бібліотек

На сучасному етапі розвитку комп’ютерних технологій та впровадження їх в усі сфери життя суспільства потреба в електронній інформації постійно зростає. Свідченням цього є швидкий розвиток проектів переведення на електронні носії бібліотечних фондів, що отримали назву цифрових бібліотек.

Однією з перших цифрових бібліотек вважається бібліотека Британського музею, яка до 1993 року створила повний електронний каталог та по цифрувала 80% повнотекстових видань. У країнах Європи, США та Японії ще в кінці 1990 р. були створені самостійні проекти створення електронних цифрових бібліотек.

Серед розмаїття цих проектів можна виділити:

Ø Глобальні «Світова цифрова бібліотека»

Ø Континентальні (наприклад «Європейська цифрова бібліотека»)

Ø Національні (в межах однієї країни)

На сьогоднішній день в Україні розроблена Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційно-бібліотечної системи «Бібліотека –ХХІ".прийнято «Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025р…» де зазначено створити Національну електронну бібліотеку;реалізувати проект єдиного універсального веб-порталу інформаційних ресурсів бібліотек;.

Традиційно фонди цифрових бібліотек формуються з оцифрованих (відсканованих) видань. При такій технології продуктивність процесу багато в чому залежить від обладнання для сканування, вибір якого, у свою чергу, залежить від форматів видань, що підлягають оцифруванню.

У бібліотек, які мають доступ до Internet-ресурсів, підфонд електронних документів складається з двох частин:

перша - це сукупність документів, що є в наявності в бібліотеці (розташовані на її веб-сайті, або у масиві компакт-дисків)

друга частина - документи, що функціонують поза межами бібліотеки на віддалених сайтах Internet, але на певних умовах надаються в користування її абонентам.

Вже нині тільки 34% повнотекстових зарубіжних баз даних випускають на оптичних дисках, а іншими можна користуватися лише у інтерактивному доступі. За прогнозами фахівців, у найближчий перспективі комерційні видавці наукових електронних журналів перейдуть від поточного видання їх друкованих випусків до публікування шляхом розповсюдження статей за замовленнями

Етапи та операції окремих процесів технологічного циклу формування фонду електронних документів відрізняються від традиційних бібліотечних процедур опрацювання вхідного документального потоку, зокрема друкованих видань. Але набір процесів залишається постійним

Отже, загальний цикл комплектування фонду електронних документів повинен включати наступні процеси:

· моделювання фонду;

· комплектування (виокремлюються технології збору електронних документів та технології оцифровування фондів);

· облік;

· технічна або формальна обробка файлів документів та аналітико-синтетичне наукове опрацювання вмісту документів;

· розташування документів у файловому сховищі;

· зберігання та захист інформації та носіїв;

· забезпечення умов використання (онлайновий доступ та локальне використання);

Для бібліотек найосвоєнішим сервісом Internet є електронна пошта (E-mail). Вона використовується для оперативного обміну поточною кореспонденцією, бібліографічними списками, а також при електронній доставці документів (електронних копій статей, розділів книг то

Неабияке значення для формування фонду мають електронні книги та журнали. Технологія представлення електронних документів розвивається в двох напрямках: - за допомогою зчитувальних пристроїв, що дозволяють завантажувати текстові файли в якості електронної книги; - та електронні книги в он-лайновому доступі.

Перший напрямок, що виник ще в 90-х роках, але не отримав загального визнання, наразі входить в ужиток. Але зчитувальні пристрої поки не знаходять свого місця в бібліотеках, хоча мають непогані технічні показники та доступні ціни. Все ширше використовуються електронні книги в он-лайновому доступі. Провідні видавці наукової літератури не тільки представляють електронні версії нових документів, але оцифровують старі.

Самостійна робота

Завдання ( для денного і заочного відділення):

Вивчити БФ бази-практики ( в яких працюють студенти-заочники):

а) визначити обсяг, склад, структуру(для денного відділення).

б) оформити приклади характерні для різних ознак БФ у формі таблиці.

в) скласти письмову характеристику фонду ( для заочного відділення).

Контрольні запитання:

1. Вкажіть основні процеси формування бібліотечного фонду

2. Які функції здійснює відділ комплектування та обробки ЦБС?

3. Які документи регламентують діяльність відділу комплектування і обробки?

4. Дайте визначення понять «електронна бібліотека», «віртуальний фонд».

5. Вкажіть на основні процеси формування фонду електронних бібліотек.

Опрацюйте онлайндокументи за посиланнями:

1. Комплектування фондів публічних бібліотек України

www.irbis-nbuv.gov.ua › cgi-bin › irbis_nbuv › cgiirbis_64 › bdi_20...

2.Організація бібліотечних фондів публічних бібліотек

libr.rv.ua › data › files

9.04.2020 2 ІБС Основи діловодства

ТЕМА 2.1Складання та оформлення інформаційно-аналітичних документів.

Основні питання:

1. Складання та оформлення анкет, анотацій, відгуків, довідок, доповідей, доповідних та пояснювальних записок…

2. Основні реквізити та вимоги до складання та оформлення оголошення та запрошення

3. Вимоги до оформлення прес-релізу

4. Різновиди службових листів та їх характеристика

Література :

1. ГГлущик С.В Сучасні ділові папери:Навч. посіб.для вищих та середніх навчальних закладів.-4-те вид., перероб. І доп.-К.:А.С.К.-2006.-400с.

2. Сучасне діловодство: Зразки документів, діловий етикет, інформація для ділових людей / За ред.. В.М.Бріцина.-К.: Довіра,2007.-688с.

3. Доповідна, службова, пояснювальна. Настанови та шаблони для ідеальних записок//Довідник секретарят та офіс-менеджера. – 2018. - №3. – С.24-32

4. Житкова, І.Довідка про роботу. Взірець із підказками //Довідник секретаря та офіс-менеджера/Ірина Житкова.-2018.-№10.-с.29-30

5. Загрецька О. Класифікація службових листів// Діловодство та документообіг.-2015.№№ 1-2,3,4

6. Звертання у службових листах//Довідник секретаря та офіс-менеджера.-2019.-№1.-С.15-19

7. Сельченкова С. Інформаційно-аналітичні документи:заяви, розписки,подання, звернення,висновки /Світлана Сельченкова // Довідник секретаря та офіс-менеджера.-2016.-№5.-с.15-23

8. Службові листи та їх класифікація [Електронний ресурс] .- Режим доступу: studfile.net › preview

Серед щоденної кореспонденції установ, організацій, підприємств будь-якої форми власності , сотень документів, які висвітлюють різні сторони їх діяльності, найбільшу питому вагу має довідково-інформаційна документація. Довідково-інформаційні документи містять інформацію про фактичний стан справ в організації, що є підставою для прийняття розпорядчих документів, а також носять допоміжний характер .Дана документація може лише спонукати до дії, або лише доведена до відома.

Анкета – службовий документ, текст якого складається із запитань та обмеженої кількості несуперечливих відповідей. Анкета (біографічна ) часто застосовується при прийнятті на роботу, особові листи з обліку кадрів, характеристики, довідки.

Анотація – короткий виклад змісту книги, статті, посібника, розробки, наукової роботи. Розміщується за титульною сторінкою. Мета анотації – ознайомити із завданнями та результатами роботи. Вона допомагає в реферуванні та рекламуванні праць.

Довідка – службовий документ інформаційного характеру, що описує та засвідчує факти, події з життя та діяльності окремих громадян і різні обставини діяльності установ. Довідка службового характеру складається на запит вищестоящої організації.

Довідка особистого характеру оформляється на бланку і містить такі реквізити:

Ø Назва виду документа

Ø Індекс

Ø Дата

Ø Текст

Ø Підпис

Ø Печатка

Довідка службового характеру, що надсилається за межі організації складають на фірменому бланку і містить такі реквізити:

Ø Назва виду документа

Ø Адресат

Ø Дата видачі

Ø Реєстраційний індекс

Ø Місце укладання

Ø Заголовок до тексту

Ø Текст

Ø Підпис

Ø Печатка

Доповідна записка –це службовий документ на ім’я керівника з викладом певного питання, а також висновками та пропозиціями. Складається як з ініціативи автора так і за вказівкою керівника

Пояснювальна записка – це письмове пояснення ситуації, що склалися, фактів, дій, або вчинків працівника на вимогу керівника, а в деяких випадках з ініціативи підлеглого.

Реквізити:

Ø Адреса

Ø Назва виду документа

Ø Прізвище виконавця

Ø заголовок до тексту,

Ø текст

Ø Дата

Ø Підпи

Заява – письмове звернення громадянина чи організації до керівника установи, громадської організації з приводу захистити його інтереси.

Реквізити:

Ø Адресат

Ø Адресант

Ø Вид документа

Ø Текст

Ø Додатки

Ø Підпис

Ø Дата

План роботи - документ, яким встановлюється конкретний перелік робіт, послідовність та термін виконання, обсяг і виконавців. Плани бувають перспективними, річними, квартальними, місячними, денними.

Реквізити:

Ø Гриф затвердження

Ø Гриф погодження

Ø Назва виду документа

Ø Термін виконання

Ø Порядковий номер запису

Ø Заплановані заходи

Ø Прізвище виконавця

Ø Термін виконання

Ø Дата складання

Ø Печатка

Ø Візи

Службові плани підписуються посадовими особами, затверджуються керівником установи.

.Запрошення – коротке повідомлення про подію з проханням взяти в ньому участь.

Оголошення –документ, в якому подається повідомлення про подію, чи надання послуг. За змістом оголошення поділяються на два види :

1.оголошення про майбутню подію

2.оголошення про про потребу в послугах або можливість їх надання чи виконання.

Прес-реліз – це документ , в якому установа подає інформацію про майбутню, або проведену подію або захід до ЗМІ.

Службові листи – це узагальнена назва різних за змістом документів, що служать засобом обміну інформацією і оперативного управління найрізноманітнішими процесами.

Службові листи складаються зі вступу , доведення та заключної частини. У вступі викладається причина, привід, які стали підставою для написання. У доведенні подаються історія питання, докази, факти, посилання на законодавство, цифрові дані. Заключна частина містить основну думку документа: прохання, пропозицію, згоду, відмову тощо. До службових листів пред’являються високі вимоги щодо стилістики його побудови.

За кореспонденцією службові листи поділяються на:

Ø Ділові

Ø Особисті

Ø Рекомендовані

Ø Рекламні.

За функціональною ознакою ділові листи поділяються на:

Ø ті, що потребують відповіді :

§ лист-прохання

§ лист-вимога

§ лист-звернення

§ лист-запит)

Ø ті, що не потребують відповіді :

§ лист-попередження

§ лист-відмова

§ лист-нагадування

§ лист-повідомлення

§ лист-подяка

§ лист –оповіщення

§ лист-підтвердження

§ лист-розпорядження, інформаційний лист

§ супровідний лист

В залежності від адресата:

Ø колективний лист складається від імені певної кількості осіб за однією адресою і підписані групою осіб

· листи-скарги

· листи-прохання

· листи-звернення

· листи-вітання

Ø циркулярний лист – спрямований ряду установ, організацій з одним адресатом.

Основні реквізити службових листів:

01 –Зображення Державного герба України

02 – зображення емблеми організації

03 – зображення нагород

04 – код організації

05 – код форми документа

06- назва організації вищого рівня

07 – назва організації

08 – назва структурного підрозділу

09 –довідкові дані про організації

11 – дата документа

12 – реєстраційний індекс документа

13 – посилання на реєстраційний індекс документа

15 – гриф обмеженого доступу до документа

16 – адресат

18 – резолюція

19 – заголовок до тексту документа

21 – відмітка про контроль

21 – текст документа

22 відмітка про наявність додатків

31 – відмітка про надходження документа до установи

Ділові листи оформляються на загальному бланку установи. Якщо службовий лист надсилають зарубіжним адресатам, його готують мовою країни адресата, чи мовою міжнародного спілкування.

Будь-який службовий лист повинен мати заголовок до тексту, який повинен містити короткий виклад його основної ідеї. Він повинен бути коротким, передавати зміст тексту і відповідати на питання: Про що? Наприклад: «Про закупівлю канцтоварів»

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Назвіть основні різновиди довідково-інформаційних документів

2. Вкажіть на основні реквізити оголошення та запрошення

7.04.2020 2 ІБС

"Обслуговування в ДІС"

Тема: Характиристика системи бібліотечного обслуговування користувачів.

Основні питання:

§ Роль бібліотеки в житті суспільства.

§ Поняття про систему бібліотечного обслуговування користувачів.

§ Мета, суб’єкти, об’єкти, предмет, ресурси, умови, результат бібліотечного обслуговування.

§ Бібліотечне середовище і бібліотечні послуги. Нові послуги бібліотек, пов’язані з сучасними технічними засобами та інформаційними технологіями.

1. Роль бібліотеки в житті суспільства.

Чим є бібліотека в ХХІ столітті? Місцем для самореалізації, де всі охочі можуть прочитати лекцію? Простором для навчання і розвитку, де проходять тренінги з підвищення кваліфікації або освітні курси? Чи просто будівлею, де можна скористатися безкоштовним інтернетом, без необхідності замовляти чергову чашку кави?Під тиском змін у суспільстві, бібліотека перестає бути сакральним сховищем книг і перетворюється у багатофункціональний простір

Сьогодні є велика потреба в спілкуванні у безпечних, комфортних місцях. Саме бібліотека стала «третім місцем» в громадському просторі, де навчання проходить поруч із цікавим дозвіллям, є рівний доступ до інформації, зручні та сучасні сервіси. Бібліотека — дружнє середовище для людей різних соціальних верств, простір без бар’єрів для людей літнього віку, з інвалідністю, з дитячою кімнатою та кав’ярнею. Приміщення з сучасними кліматичними системами, просторі і світлі зали, електронний каталог, електронне замовлення книг. Простір бібліотеки має бути відкритим та доступним для всіх. Багатофункціональність простору має відповідати і його зонуванню. Наприклад, можливість зарезервувати кімнату для самостійної чи колективної роботи або організувати меблі так, щоби була можливість і для роботи поодинці (для тих, хто потребує індивідуального простору), для роботи в групі. Окремо варто мати і простір для дозвілля, відпочинку, спілкування, перекусу чи кави.

Обов’язковим для бібліотек має бути наявність комп’ютерів, доступу до інтернету. Актуальною буде дитяча зона з книгами і розвиваючими іграми. Дуже популярною є послуга «бібліоняня», коли батьки можуть залишити дітей на певний час під наглядом бібліотекарів. Молодь можуть зацікавити різні тренінги, курси з програмування та робототехніки, тематичні вечірки. Для дорослих це консультації спеціалістів: юриста, психолога, з питань пенсій, субсидій; навчальні курси з комп’ютерної грамотності, підприємництва; вивчення мов.

Бібліотеки також можуть залучати волонтерів, які будуть допомагати в організації заходів, вести сторінку в соціальних мережах, генерувати креативні ідеї.

У відповідності до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»:

Бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад,(установа чи організація) чи структурний підрозділ , що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації і головним завданням яких є задоволення інформаційних, культурних, освітніх, науково-дослідних потреб користувачів.;

2. Бібліотечна система України – це розгалужена мережа бібліотек різних видів, пов'язаних взаємодією і взаємовикористанням бібліотечних ресурсів.

На сьогодні бібліотечна мережа нараховує близько 40 тис. бібліотек державної та комунальної власності, відомчого підпорядкування. Вона складається з мережі публічних (у тому числі спеціалізованих для дітей, юнацтва), технічних, сільськогосподарських, медичних, академічних, освітянських бібліотек та бібліотек вищих навчальних закладів, а також бібліотек для сліпих.

Різноманітні потреби населення в інформації, освіті, культурі забезпечують 15987* публічних бібліотек (з них 13253 - у сільській місцевості). Кожен третій мешканець України (понад 13,7 млн.) є користувачем публічних бібліотек. Бібліотечний фонд публічних бібліотек універсальної тематики становить близько 235 млн. одиниць. Доступ до Інтернету має 3,3 тис. (21 відсоток) бібліотек. Загальна кількість комп’ютеризованих робочих місць у публічних бібліотеках - 16 тис. (в середньому один комп’ютер на одну бібліотеку). Книговидача - 266,3 млн. примірників. Координуючими науково-методичними центрами є Національна парламентська бібліотека, Національна бібліотека для дітей, Державна бібліотека для юнацтва. Загальна кількість працівників бібліотек - понад 36 тис. осіб.

2.Поняття про систему бібліотечного обслуговування користувачів.

Бібліотечна система України функціонує на основі скооперованого комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечничних ресурсів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи.

Відповідно до ст..6 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (2009р.) в системі обслуговування користувачів виділяються такі види бібліотек:

За значенням:

Національні, державні;
Обласні
Міські
Районні
Бібіліотеки ОТГ
Селищні та сільські

За змістом бібліотечних фондів бібліотеки є:

· -універсальні

· -галузеві

· -міжгалузеві

За призначенням бібліотеки поділяються на :

· публічні (загальнодоступні), у т.ч. спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами

· спеціальні (Академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій)

Публічні та спеціальні бібліотеки можуть об’єднуватися у централізовані бібліотечні системи.

За відомчою підпорядкованістю бібліотеки поділяються на:

· бібліотеки системи Міністерства культури

· бібліотеки системи Міністерства освіти і науки, молдоді та спорту

· бібліотеки Міністерства охорони здоров’я та інш. міністерств та відомств

3. Мета, суб’єкти , об’єкти, предмет, ресурси, умови, результат бібліотечного обслуговування.

Обслуговування користувачів – це один з головних напрямків діяльності бібліотеки, що полягає у популяризації та видачі різноманітних документів або їх копій ,наданні допомоги у їх виборі та використанні. Як суспільна система бібліотечне обслуговування бере участь у виконанні замовлення, задоволення запитів користувачів.

Бібліотечне обслуговування ( БО) – це взаємопов'язана діяльність бібліотек по задоволенню та розвитку потреб користувача.

Мета бібліотечного обслуговування : оперативне, точне, найбільш повне задоволення потреб користувачів бібліотеки, формування інформаційної культури і культури читання.

Завдання БО – найбільш повне задоволення та розвиток документально-комунікаційних потреб користувачів і як наслідок – вплив на світогляд,характер читання,ціннісні орієнтації,трудову,сімейно - побутову діяльність та інші сфери діяльності користувачів.

Суб’єктами бібліотечного обслуговування є бібліотекарі .

Обєктами бібліотечного обслуговування є користувачі та їх потреби,на задоволення й розвиток яких направлене бібліотечне обслуговування.

Потреби користувачів бувають : професійні, навчальні, виробничі, дозвілеві, групові, суспільні, самоосвітні, індивідуальні.

Предметом бібліотечного обслуговування є запити користувачів, що видозмінюються в процесі бібліотечного обслуговування.

Ресурси бібліотечного обслуговування, які є в розпорядженні суб'єктів обслуговування:

§ бібліотечний фонд,

§ довідково-бібліографічний апарат,

§ технічні засоби,

§ матеріально-технічна база бібліотеки,

§ інтер'єр бібліотеки,

§ інтелектуальні можливості бібліотечних фахівців,

§ локальні і глобальні мережі Інтернет,БД.

4.Бібліотечне середовище і бібліотечні послуги. Нові послуги бібліотек, пов’язані з сучасними технічними засобами та інформаційними технологіями.

Бібліотечне обслуговування завершується результатом, яким є бібліотечна послуга ,що надається користувачеві.

Бібліотечна послуга – це результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Класифікація бібліотечних послуг:

· документні,

· комунікативні,

· послуги бібліотечного сервісу.

Обов'язкові безкоштовні послуги публічної бібліотеки:

· надання інформації про наявність в бібліотечних ресурсах конкретних документів;

· надання довідкової і консультаційної допомоги в пошуку і виборі джерел інформації;

· надання в тимчасове користування будь-якого документа з бібліотечного фонду абонементу;

· надання інформації про можливості задоволення запиту за допомогою інших бібліотек.

Вдповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (Зміни і доп.,2009р.), та до Постанови КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності» 2011 рік. бібліотекам державної та комунальної форм власності надано право надавати платні послуги з :

· проведення занять у літературно-музичних вітальнях, ігрових кімнатах для дітей, гуртках.

· Організація діяльності любительських об’єднань та клубів за інтересами

· Ремонт та реставрація друкованих видань, палітурні роботи

· проведення виставок книг;

· складання бібліографічних списків для курсових, дипломних та наукових робіт;

· складання каталогів для приватних бібліотек та бібліотек підприємств, установ, організацій;

· підготовки фактографічних, тематичних довідок;

· бібліотечно-інформаційного обслуговування підприємств, установ, організацій;

· користування МБА

· користування нічним абонементом;

· користування створеними іншими суб’єктами господарювання, базами даних, право доступу до яких набете бібліотекою на планій основі;

· оформлення реєстраційних документів користувачів бібліотек;

Нові послуги бібліотек, пов’язані з сучасними технічними засобами та інформаційними технологіями

· При публічних бібліотеках відкриваються центри нових бібліотечних послуг «Бібліоінтернет» в рамках програми «Бібліоміст»;

· Створюються служби інформаційно-бібліотечного сервісу;

· Організовується надання нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до глобальної інформаційної мережі;

· Організовується доступ до світових електронних бібліотек через Інтернет;

· Користувачі мають змогу оволодіти комп'ютерною грамотністю,створити власний електронний депозитарій;

· Надання консультаційної допомоги висококваліфікованими фахівцями безпосередньо на інтернет-місцях;

· Роздрукування отриманої інформації з інтернету та її запис на електронні носії;

· Надання інформації стосовно мереж Інтернет,пошукових систем,сайтів;

· Підготовка вебліографічних покажчиків, списків, пам'яток, постійне оновлення необхідної інформації на допомогу навчальній та виробничій діяльності;

· Надання можливості користування електронною поштою, скапом, брати участь в чатах;

· При бібліотеках створюються центри регіональної інформації, консультаційні центри з різних напрямків;

· Бібліотеки сьогодні вже мають власні web-сторінки,блоги якими можуть скористатися користувачі в пошуку необхідної інформації;

· Публічні бібліотеки надають безкоштовні послуги користувачам з використанням Sкурс –технологій з допомогою голосового та відеозв'язку;

· Використовуючи нові технології в бібліотеці користувач має змогу спілкуватися з рідними,друзями в межах держави та за кордоном;

· Замовляти документи в режимі Онлайн,перебуваючи в будь-якому місці;

· Бібліотеки мають змогу створювати фото та відео репортажі про свою роботу на блозі бібліотеки,проводити відео зустрічі,організовувати скап-конференції,вивчати досвід роботи колег,проводити слайд-презентації,відео-екскурсії,постійно тримати зв'язок зі спеціалістами обасної бібліотеки;

· Бібліотеки сьогодні можуть надавати послуги в організації дистанційного навчання.

Отже, Інтернет-центри стали важливою складовою інформаційного обслуговування сучасної публічної бібліотеки. Обслуговування користувачів в інтернет-центрі публічних бібліотек є вимогою часу і цей напрямок діяльності повинен мати необхідну матеріально-технічну базу та фінансування.

Контрольні запитання:

§ Дайте визначення термінів «,«бібліотека», «бібліотечна справа»

§ Що включають в себе поняття “бібліотечне обслуговування”, “суб’єкти БО”, ”об’єкти БО”, «послуга»?

§ Що є предметом та результатом БО?

§ Назвіть основні ресурси БО?

§ Назвіть платні послуги, які може надавати бібліотека?

§ Назвіть нові послуги, що надаються сучасними публічними бібліотеками.

§ Розкрийте мету та основні завдання програми «Бібліоміст».

Виконайте практичне завдання:

Дослідіть платні бібліотечні послуги які надає Вінницька ОУНБ ім.К.А.Тіімірязєва (Моніторнинг сайту бібліотеки) та заповніть таблицю:

№ з.п.	Назва послуги	Тариф у грн.	Відділ бібліотеки, що надає послугу

3.04

1 ІБС АІІТ

Тема 4. Електронний каталог.

План

1. Автоматизація бібліотечних процесів

2. Визначення та вимоги до ЕК

3. Функції ЕК та ведення пошуку

4. АРМ Каталогізатора

5. Центральний український кооперативний (ЦУКК)

Одне із головних завдань бібліотеки — створення і представлення на сайті електронного каталогу (ЕК) бібліотеки як багатофункціонального бібліографічного ресурсу, що має задовольняти потреби всіх користувачів Інтернету.

Основними технічними засобами автоматизації бібліотечних процесів є:

· комп’ютерне обладнання;

· локальна комп’ютерна мережа;

· програмне забезпечення для функціонування автоматизованої бібліотечної інформаційної системи.

Автоматизація бібліотечних процесів покликана забезпечити:

· одноразове введення даних і багатоцільове їх використання для пошуку документів, передачі масивів даних іншим організаціям, підготовки видань і так далі;

· багатоаспектний пошук даних за різними ознаками і їх поєднаннями без формування додаткових карток, покажчиків;

· організацію комплектування фонду з використанням баз даних видавництв з автоматичним формуванням замовлень і автоматизованим обліком їх виконання;

· автоматизований облік і ведення бібліотечної статистики.

Електронний каталог – це багатофункціональний бібліографічний ресурс, бібліотечний каталог в машиночитаючій формі, що працює в режимі реального часу і наданий в розпорядження користувачів бібліотеки.

ЕК — це систематизована бібліографічна база даних, яка поєднує функції традиційних (алфавітного, систематичного, предметного, топографічного) карткових каталогів і картотек бібліотеки, забезпечує якісний, оперативний, багатоаспектний пошук інформації і надає її у зручній для користувача формі

Для роботи ЕК потрібне спеціальне програмне та апаратне забезпечення.

Електронний каталог являє собою загальну БД з різногалузевої тематики, яка включає відомості про всі види документів, що надходять до бібліотеки – друковані і рукописні матеріали, ноти, відео і звукозаписи(включаючи кінофільми і відео проекційні матеріали), картографічні матеріали, комп’ютерні файли та ін.

Документи всіх типів можуть бути відображені і описані в БД як закінчені видання однотомні чи багатотомні, чи як продовжуючи, серійні чи періодичні видання (журнали, газети та ін.). Передбачена також можливість введення аналітичного опису статей із збірників чи номерів періодичних видань.

В зарубіжній практиці замість терміна «Електронний каталог» застосовується абревіатура ОРАС, що розкривається як загальнодоступний каталог, що працює в режимі реального часу.

ЕК забезпечує доступ до ресурсів каталогу не тільки користувачів даної бібліотеки, але і віддалених клієнтів

Сучасним вимогам відповідає ЕК, який забезпечує:

· Введення бібліографічних записів;

· Редагування бібліографічних записів і, при необхідності, видалення їх із ЕК;

· Пошук інформації за разовими запитами і вибіркове розповсюдження інформації;

· Друкування бібліографічних даних у вигляді каталожних карток, бібліографічних покажчиків, звітів з управлінської діяльності та ін.;

· Можливість обміну інформацією з іншими бібліографічними базами даних, в тому числі і підключення до мережі Інтернет.

Всі технічні процеси створення ЕК відбуваються за допомогою автоматизованого робочого місця (АРМ) каталогізатора. АРМ каталогізатора розуміється як робоче місце, забезпечене засобами обчислювальної техніки, що дозволяє при участі людини виконувати технологічні процеси каталогізації. Отже,

АРМ каталогізатора – це сукупність технічних, лінгвістичних і програмних засобів, що забезпечують за участю людини виконувати технологічні процеси автоматизованої каталогізації.

До технічних засобів відноситься персональний комп’ютер та системи зв’язку із зовнішніми базами даних.

Програмне забезпечення –це спеціально розроблені алгоритми і програми, які дозволяють вести автоматизовану обробку документів.

Лінгвістичне забезпечення – це комплекс інформаційно пошукових мов різного типу: ієрархічних, неієрархічних та ін; методика індексування і пошуку інформації а також нормативно-методичні документи, які регламентують створення і підтримку в робочому стані лінгвістичних засобів і забезпечують можливість обміну даними. В автоматизованій технології використовуються як традиційні ІПМ (інформаційно-пошукові мови), наприклад, мова бібліографічного опису, ББК, УДК та інші класифікаційні ІПМ, мова предметних рубрик, так і нетрадиційні, такі як дескрипторні ІПМ, мова ключових слів, об’єктно-ознакові ІПМ та ін. Підтримка лінгвістичного забезпечення в робочому стані проводиться службою ведення ІПМ.

Введення бібліографічної інформації в ЕК відбувається за допомогою форматів каталогізації, призначених для перетворення БЗ в форму, зручну для обробки на ЕОМ.

Найбільш часто використовується міжнародний комунікативний формат UNIMARK – один із форматів родини MARK, створених Бібліотекою Конгресу США. Формат UNIMARK був створений Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій і закладів (ІФЛА) в якості стандарту для міжнародного обміну бібліографічними записами

ЕК являє собою бібліографічну базу в машиночитаючій формі, яка включає елементи бібліографічного запису, ІПМ для відображення змісту документів і елементи, які вказують адресу зберігання документу (шифри чи сигли бібліотеки, відділу). Наявність в базі даних цих елементів дозволяє електронному каталогу виконувати функції всіх видів каталогів:

· За призначенням – читацького, службового, топографічного;

· За способом групування – алфавітного, систематичного і предметного;

· За видом відображених документів – на книги, статті та ін.документів

· За відображеним фондом – ЕК однієї бібліотеки чи зведений ЕК.

Крім масиву БЗ в пам’яті ЕК можуть знаходитися «Бази знань», які містять словники інформаційно-пошукових мов, авторитетні файли імен авторів, назви колективів, заголовки серій та ін. за допомогою яких здійснюється авторитетний контроль при введенні БЗ в ЕК.

Багатоаспектне відображення бібліотечного фонду в ЕК дає можливість проводити пошук інформації за будь-яким елементом БЗ, в тому числі і за тими, які не можуть бути використанні при пошуку в традиційних каталогах, наприклад, за індексом ISBN, ISSN, за роком видання та за іншими комбінаціями ознак.

На відміну від традиційного каталогу, користувач електронного каталогу ніколи не бачить весь каталог в цілому. Електронний каталог видає тільки те, про що його запитують. Читач ніколи не бачить електронний каталог в цілому, як бачить картковий або друкований каталог. Записи в електронному каталозі не розташовуються одна за одною в певному фіксованому порядку, а групуються щоразу заново згідно з запитом, причому може бути заданий будь-який порядок виведення релевантних записів - хронологічний (за датою видання або за датою введення записів у каталог), алфавітний (за іменами авторів або першим словами назв), за номерами або за класифікаційними індексам. Угрупування записів у певному порядку існує тільки на екрані.

Центральний український кооперативний каталог (ЦУКК)

З метою прискорення процесів бібліографічної обробки документів, виключення дублювання процесів, та отримання реальних переваг сумісного використання ресурсів - Кіровоградська ОУНБ ім.Д.І.Чижевського виступає з ініціативою створення на власному сайті онлайнового центру кооперативної каталогізації для бібліотек України(ЦУКК). Учасником ЦУКК може стати будь-яка бібліотека, яка бере на себе обов'яки щодо виконання правил ЦУКК.Загальні принципи

Кожний учасник ЦУКК вносить свою частину даних до КООПЕРАТИВНОГО КАТАЛОГУ (іншими словами до місця на FTP сервері Кіровоградської ОУНБ)і отримує право на отримання (перекачку) даних, вироблених іншими учасниками ЦУКК.
Вхід до ЦУКК та перекачка даних можлива тільки для авторизованих учасників. Це гарантує використання даних ЦУКК за призначенням, згідно внесеного вкладу (долі власної частки роботи).
Розпочати обмін даними з аналітних описів журналів, які отримують (передплачують) усі учасники ЦУКК.
Згода учасника на дотримування параметрів записів запропонованих керівництвом ЦУКК. Тобто вимагається мінімальна кількість обговорених полів та підполів бібліографічного запису для обміну. (Детальний опис та кількість полів можна подивитись на сторінці "ПРАВИЛА".).
Обмін даними виконувати через файли формату ISO-2709 в стандарті UNIMARC (UKRMARC).
Модерування ЦУКК здійснює Кіровоградська ОУНБ.

На 2020 рік є 12 учасників

Вінницька ОУНБ ім.К.Тімірязєва
Вінницька ЦБС
Вінницький педагогічний університет (наукова бібліотека)
Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка
Кіровоградська ОУНБ ім.Д.Чижевського
Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім.Є.Маланюка
Центральноукраїнський національний технічний університет м. Кропивницький (наукова бібліотека).
Тернопільська ОУНБ
Хмельницька ОУНБ ім.М.Островського
Чернівецька ОУНБ ім. М.Івасюка
Чернівецький національний університет (наукова бібліотека)
Чернігівська ОУНБ ім. В. Г. Короленко

Контрольні запитання:

·Назвіть основні технічні засоби автоматизації бібліотечних процесів

·Назвіть можливості ЕК

·Вкажіть на основні функції ЕК

·Назвіть учасників Центрального українського кооперативного каталогу

1 коментар:

Трачук О.Л.26 березня 2020 р. о 03:50
На допомогу студентам та викладачам циклової комісії інформаційної, бібліотечної та архівної справи. А також на сайті
http://mincult.kmu.gov.ua/mincult_o…/…/publish/article/88140 можете ознайомитись з Інструкцією з музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини музейного фонду
BOOKSTER.COM.UA
Склад фондів музею за значенням та юридичним становищем. Основні підходи до класифікації музейних фондів.
Музей – це установа, що займається різноманітними видами діяльності у різних сферах: від пам'ятко-консерваційної і колекційної до суто…
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар